Поради психолога.Тренінги. Анкети

Анкетування про задоволення перебуванням у школі та рівне ставлення

Відповіді на питання анонімні. Ніхто не знає хто ти, коли ти відповідаєш на питання. Будь-ласка, відповідай щиро та сприймай питання серйозно. Не поспішай коли ти відповідаєш на питання. Якщо є щось, про що ти хочеш поговорити з кимось після заповнення анкети, ти можеш звернутися до ___________________________________. Ти також можеш поговорити зі своїм керівником чи з кимось іншим з дорослих у школі, якому/якій ти довіряєш. Всі дали обіцянку про мовчання.( Якщо в школі є до кого зверутися)

1. Я є

o       хлопець

o       дівчина

Я навчаюся в______ класі

2. Наскільки подобається тобі в школі?

o       Подобається

o       Не добре і не погано

o       Не подобається

3. Наскільки тобі подобається у твоєму класі?

o       Подобається

o       Не добре і не погано

o       Не подобається

    4. Дискримінація це коли дорослий у школі поводиться з учнем/ученицею гірше, ніж з іншими учнями за підставами, які ти можеш прочитати нижче. Чи відчував/відчувала ти дискримінацію раніше? (Ти можеш обрати декілька варіантів).

o       Ні, я не відчував/відчувала дискримінацію раніше

o       Так, через те що я хлопець/дівчина

o       Так, через моє етнічне походження (наприклад через те, що я з іншої країни чи з іншої культури)

o       Так, через мою релігію

o       Так, через те що я маю інвалідність

o       Так, через мою сексуальну орієнтацію

o       Так, через мій вік

o       Так, через те що він/вона вважає що я не можу бути хлопчиком чи дівчиною

     

   5.Якщо ти відповів/відповіла «Так», то як часто це трапляється?

o       Рідко

o       Досить часто

o       Часто

1.      Якщо ти відчув/відчула дискримінацію, як це сталося?

        

 

   

2.      Насильство  - це коли учень/учениця чи хтось з дорослих в школі поводиться з тобою таким чином, що ти відчуваєш себе зажуреним/ою та скривджени/ою на підставі деяких ознак, які ти можеш прочитати нижче. Чи відчув/відчувала ти насильство раніше? (Ти можеш обрати декілька варіантів).

o       Ні, я не відчував/відчувала насильство раніше

o       Так, через те що я хлопець/дівчина

o       Так, через моє етнічне походження (наприклад через те, що я з іншої країни чи з іншої культури)

o       Так, через мою релігію

o       Так, через те що я маю інвалідність

o       Так, через мою сексуальну орієнтацію

o       Так, через мій вік

o       Так, через те що він/вона вважає, що я не можу бути хлопчиком чи дівчиною

3.      Якщо ти відповів/відповіла «Так», чи відчув/відчувала ти насильство зі сторони дорослого чи учня/учениці? (Ти можеш обрати два варіанти).

o      Зі сторони дорослого

o      Зі сторони учня/учениці

      9. Якщо ти відповів/відповіла «Так», то як часто це трапляється?

o       Рідко

o       Досить часто

o       Часто

     10.Якщо ти відчув/відчувала насильство, що саме трапилося і де саме це сталося у школі?

    

  

     

     

  11. Чи ти був/була ображена кимось з учнів?

o       Ні

o       Так

  12. Чи ти був/була ображена кимось з дорослих?

o        Ні

o       Так

 13. Якщо ти відповів/відповіла «Так», то як часто це трапляється?

o       Рідко

o       Досить часто

o       Часто

14.Якщо ти був/була ображена кимось, як саме це трапилося? (Ти можеш обрати декілька варіантів).

o       Через слова

o       Через удар чи поштовх

o       Через виключення з групи не маючи можливості чи дозволу бути разом з іншими

o       Через повідомлення на мобільний телефон чи в Інтернет

o       Через інше

15. Якщо ти був/була ображена кимось, що саме трапилось і де саме у школі це відбулося?

 

 

Тема:

стратегія особистісного самовдосконалення (як досягти гармонії з собою та світом)

Тренінг, розрахований  на 4 години

Мета: сприяти усвідомленню учасниками необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я як складової життєвого самовизначення

Заняття

 Завдання :

-  розглянути поняття “здоров’я” як багатокомпонентне утворення;

-  визначити фактори, які впливають на здоров’я;

-  сформувати уявлення про взаємозалежність поведінки та особистого здоров’я;

-  розвивати  вміння відповідально ставитися до свого здоров’я і життя;

Ключові слова: здоров’я, складові здоров’я, благополуччя,  фактори здоров’я, відповідальне ставлення, поведінка.

Загальна інформація про тренінг

 Тренінг є складовою частиною програми “ Культура життєвого самовизначення”.

Кількість учасників тренінгу: до 20 осіб.

Час, необхідний для проведення тренінгу: 4 години.

Тренінгове приміщення: простора кімната зі стільцями, розташованими у формі кола.

Форма проведення: просвітницький тренінг.

            До кожної вправи тренінгу пропонуються орієнтовні запитання для обговорення – це надає можливість учасникам проаналізувати отриману інформацію чи власний досвід, набутий під час виконання вправи, зосередитись на навичках, які відпрацьовуються. Запитання для обговорення – відкриті: припускають безліч відповідей. При підготовці до проведення занять педагог може підібрати й додаткові запитання, виходячи з мети вправи.

Структура тренінгу

Етап	Методи і форми	Час, хв.	Очікувані результати
Вступ	Пояснення педагога	3	Учасники  розуміють мету і завдання тренінгу Осмислюють значимість і проблем, що розглядаються на тренінгу
Обговорення принципів роботи на тренінгу	Мозковий штурм	7	Прийняті принципи роботи групи на тренінгу
Вправа “Три символи”	Індивідуальна робота учасників з наступним обговоренням у великому колі	30	Учасники зрозуміють залежність власного здоров’я від їх конкретних дій та вчинків
Визначення того, що очікують учасники від тренінгу	Обговорення у великому колі	10	Учасники усвідомлюють мету та завдання тренінгу, визначають особисті очікування від тренінгу
Вправа “Для мене бути здоровим означає..”		45	Учасники осмислюють поняття «здоров'я» як багатокомпонентного утворення
Вправа “Я відповідаю за своє здоров’я”	Імітація життєвої ситуації	40	Учасники усвідомлюють свою відповідальність за власне здоров'я
Вправа “Що впливає на моє здоров’я”	Робота в малих групах із наступним обговоренням у великому колі	60	Учасники починають розуміти, що вплив факторів на власне здоров’я залежить від їх вибору, вони усвідомлюють необхідність способу життя, який веде до здоров’я.
Вправа “Небезпечна поведінка”		20	Учні починають розуміти  необхідність здорового способу життя для досягнення поставленої мети
Вправа “Відповідальність”		20	Учасники усвідомлюють відповідальність за особисте здоров’я
Підведення результатів очікування	Обговорення       по колу	10	Учасники розуміють, що вони відповідальні  за досягнення своєї мети (як на тренінгу, так і в житті)

Вступ ( 3 хв.)

Педагог повідомляє мету, завдання та розклад тренінгу.

Тема тренінгу дасть змогу отримати відповіді на такі запитання:

-   що таке здоров’я? Як його зберегти?

-   що означає здоровий спосіб життя та як набути вмінь для його реалізації?

До уваги педагога:

Бажано мету і завдання тренінгу записати на великому аркуші паперу.

Обговорення принципів роботи на тренінгу (7 хв.)

Мета: виробити принципи роботи групи на тренінгу.

Обладнання: великий аркуш паперу.

Хід вправи

            Педагог каже: “ Для ефективної роботи на тренінгу, тобто щоб досягти поставленої мети, завдань тренінгу і працювати в дружній, творчій атмосфері, учасники мають прийняти правила або домовитися про принципи співпраці”.

Пропонуються такі принципи:

Принцип позитивності (бути позитивними до себе та інших. Не критикувати; виявляти терпимість, повагу)

Принцип пунктуальності (вчасно починати та закінчувати роботу над завданням; дотримуватись регламенту).

Працювати на результат (виявляти активність; усвідомлювати мету завдання; прислуховуватись до думок інших...)

 До уваги педагога:

Принципи бажано записати на ватмані чи дошці, щоб у разі необхідності до них можна було звернутися.

Обговорення принципів роботи на тренінгу (30 хв.)

Мета: створити умови для кращого пізнання учасниками одне одного, показати важливість та залежність здоров’я від вибору конкретних дій та вчинків особистості.

Обладнання: аркуші паперу формату А4, маркери.

Хід вправи

            Кожний учасник отримує аркуш паперу формату А4, складає його навпіл таким чином, щоб можна було його поставити перед собою. Потім розкреслює аркуш так, як указано на схемі. У віконечку 1 учасник записує своє ім’я, в2 - символ, що передає індивідуальність і неповторність кожного; в 3 - дії, які людина виконує, та які, можливо, шкодять її здоров’ю;в 4 - дії, які людина виконує для покращання свого здоров’я:

Лінія згину
1 ВІТАЛІЙ
1	2	3

Час виконання: 5 хв.

 На наступному етапі йде презентація учасників

До уваги педагога:

Під час презентації педагог має акцентувати увагу учасників на діях, які вони виконуютьтаі які шкодять чи покращують їх здоров'я. Коли учасник каже: “Куріння шкодить моєму здоров’ю”, тренер пропонує назвати дію, яку  виконує учасник : “я курю, і це шкодить моєму здоров’ю”

Запитання для обговорення:

-       Які думки у вас виникали, коли ви виконували це завдання, коли відбувалася презентація інших?

-       Хто або що може покращити (погіршити) ваше здоров’я?

-       Як ви розумієте вислів: “Здоров’я не купиш, його розум дарує”?

Очікування “Феєрверк” (7 хв.)

Мета: допомогти учасникам сформулювати очікування від тренінгу.

Обладнання: різнокольорові стікери, виконані у вигляді кружечків.

Хід вправи

Педагог знайомлює учасників із тематикою та розкладом тренінгу.

Потім пропонує учасникам на круглих стікерах різного кольору написати свої очікування. Далі він звертає увагу учасників на те, що в очікуваннях вони мають відповісти на запитання: “Що вони очікують від тренінгу, що хочуть дізнатися, яку інформацію отримати, яких навичок набути, як цей тренінг допоможе їм у майбутньому?”

            На наступному етапі учасники проговорюють написані очікування і віддають стікери педагогу. Педагог прикріплює стікери щільно один до одного, так щоб потім на їх основі намалювати хлопавку.

Запитання для обговорення:

-       Чи допомогло вам написання і проговорення очікувань зрозуміти мету і завдання тренінгу?

-       Чому важливо ставити  особисті конкретні цілі на тренінгу?

       

Вправа “Для мене бути здоровим означає…” * (45 хв.)

Мета: окреслити аспекти здоров’я, визначити поняття "здоров'я", "складові здоров'я", показати багатогранність поняття “здоров’я”.

Обладнання: бланки “Для мене бути здоровим означає …” (див. додаток 1), аркуші паперу формату А4, роздавальний матеріал (див. додаток 2).

Хід вправи

            Кожний учасник отримує бланк “Для мене бути здоровим означає…”  (додаток 1) , на якому міститься 21 твердження.

На першому етапі учасники індивідуально (в колонці 1) позначають галочкою всі висловлювання, що є важливими для них особисто. В колонці 2 вони позначають галочкою тільки три висловлювання, що виступають як найважливіші аспекти здоров'я для них. . Час виконання: 5 хв.

            На наступному етапі педагог об’єднує учасників у чотири групи. Учасники обговорюють твердження першої колонки бланку та приймають спільне рішення щодо тверджень у другій колонці. На основі прийнятого рішення групи аргументують чому саме ці три твердження  вони обрали.  Час виконання: 8 хв.

 Групи презентують свої напрацювання по другій колонці, педагог записує їх на дошці, ватмані чи відмічає галочкою, якщо твердження вже було названо попередньою групою.

Запитання для обговорення:

-       Чи складно було обрати всього три твердження? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?

-       На які роздуми наштовхнули Вас презентації інших груп?   

-       Чи стосуються твердження, які обрали групи, лише фізичного здоров’я?

-       Які сторони життя людини розкривають ці твердження ?

До уваги педагога:

            Зверніть увагу учасників на те, що твердження свідчать не тільки і не стільки про здоров’я в загальноприйнятому розумінні, тобто фізичне, а й про здоров’я  емоційне,психологічне, духовне.

 

            На наступному етапі учасники ознайомлюються з  концепцією здоров'я, яку пропонує Білл Райн - професор школи соціальної роботи МакГілл університету (Канада). В основу  цієї системи  поглядів покладено світогляд перших поселенців Канади, які сприймали життя, як „колесо”. Відповідно до цього світогляду все в житті має перебувати в гармонії. Використовуючи модель ”колесо життя”,  розглянемо поняття здоров’я.

Педагог надає інструкцію, малюючи на дошці схему:
 Додаток 2 

КОЛЕСО ЖИТТЯ

 

1)   “Намалюйте велике коло (на аркуші паперу формату А4 або в зошитах на вільній сторінці).

      2)   А тепер намалюйте маленьке коло в центрі великого і помітьте його як “центр”.

      3)   Потім намалюйте 8 спиць від центру до великого кола, кожна з яких має бути прямо протилежною іншій, і може продовжуватися за лінією великого кола.

      4)   Позначте кожну спицю таким чином* (Кожна спиця – символ складової життя, здоров’я.):

духовна;             інтелектуальна;             емоційна;             фізична;

соціальна;             професійна;             екологічна;             психологічна.

* Педагог запитує учасників, як вони розуміють вказані поняття, і в разі необхідності пояснює їх.[1]

            Фізичне здоров'я складається з таких чинників, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах існування, генетична спадщина, рівні фізичного розвитку органів і систем організму.

            До сфери психічного та емоційного здоров'я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість тощо. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров'я пов'язане з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові зумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації.

            Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, сприйняття складових духовної культури людства – освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, сенс життя, оцінка власних здібностей і можливостей в контексті існуючих ідеалів і світогляду – все це визначає стан духовного здоров'я індивіда.

            Соціальне здоров'я особистості залежить від економічних чинників, стосунків із сім'єю, вsдносин із державними, громадськими, приватними організаціями, через які формуються соціальні зв'язки – праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо.

            Екологічне здоров'я відбиває ставлення особистості до навколишнього середовища.

            Професійне здоров'я стосується професійної діяльності особистості.

5)      Далі позначте кінець і початок спиць таким чином, щоб біля центру зосередились назви складових здоров'я з найменшим ступенем вираженості, а біля великого кола - назви з найвищим ступенем вираженості:

духовна (ступінь вираженості: пасивний – активний);       інтелектуальна (ступінь вираженості: самовдоволений - допитливий);     емоційна (ступінь вираженості: нестійкий - стійкий);     фізична (ступінь вираженості: нездоровий - здоровий);

соціальна (ступінь вираженості: одинокий - причетний до багатьох соціальних систем, груп );      професійна (ступінь вираженості: незадоволений – задоволений);      екологічна (ступінь вираженості: не бережливий – бережливий);      психічна (ступінь вираженості: не адаптивний – адаптивний).”

            Далі педагог пропонує учасникам знайти і позначити на кожній спиці місце, яке найбільше відповідає ступеню вираженості їхнього стану на сучасному етапі, а потім поєднати ці відмітки суцільною лінією.

            Коли учасники виконають завдання, педагог ставить до них наступні запитання:

-   Чи утворилося коло?

-   В якому з аспектів життя ви є найбільш благополучними?

-   Які сфери вашої життєдіяльності ви хотіли б удосконалити?

-   Яким чином ви можете це зробити?

-   Що показує виконання даного завдання?

Коментар педагога

Кожна зі спиць утримує наше колесо у рівновазі. Кожна вимагає нашої уваги. Нам необхідно розвивати наші спиці рівномірно, щоб прожити життя гармонійно.

Після завершення обговорення попереднього завдання, педагог пропонує учасникам (індивідуально) дати визначення поняття "здоров'я" (час виконання 3 хв.), а потім пропонує їм, за бажанням, прочитати своє визначення поняття “здоров'я".

            Після того, як усі бажаючі зроблять повідомлення, педагог знайомлює учасників із визначенням поняття здоров’я наданим, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ):

Здоров'я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад

Запитання для обговорення:

-   Яку нову інформацію ви отримали, виконуючи вправу?

-   Як ця інформація може бути використана для життєвого самовизначення?

Вправа „Імітація життєвої ситуації ”

Мета: формувати в учасників відповідальність за власне здоров’я, здоровий спосіб життя; сприяти подальшому вдосконаленню знань про профілактику ВІЛ-інфікування; формувати толерантне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ - інфекцією.

Обладнання: по 12 карток на кожного учасника .

Хід вправи

            Кожний учасник отримує 12 карток, в яких описані певні аспекти якості життя людини. Учасники ознайолюються з інформацією на картках.

Плани на майбутнє:  кар’єра, освіта, шлюб, подорожі	Соціальне життя: відносини з коханими, сім’єю, друзями, сусідами, колегами	Фізична мобільність: можливість ходити, бігати, їздити і т.п.
Улюблена діяльність: танці, спорт, туристичні походи, мистецтво, музика, догляд за домашніми тваринами	Розумова діяльність: пам’ять, логіка, розумові здібності, чіткість мислення, чіткість мовлення	Суспільні зв’язки: підтримка та прийняття суспільством, соціальний стан
Функції організму: зір, слух, смакові відчуття, робота внутрішніх органів	Люди, яких ми любимо: батько, мати, брат/сестра, найкращий друг	Права:  на рівність, повагу, гідність, участь у суспільному житті, на приватне життя, відсутність дискримінації
Місце проживання: будинок, квартира, кімната	Зовнішній вигляд: стан шкіри, тонус м’язів, загальний фізичний стан	Фінансова стабільність робота, банківський рахунок, заощадження

До уваги педагога:

Поясніть учасникам, що на наступному етапі проходитиме імітаційна гра (це гра, в якій імітується можлива життєва ситуація). Імітаційна гра має освітній характер і дозволяє учаснику прийняти на себе роль інших людей, аби зрозуміти що вони відчувають, кажуть і роблять, як діють у складній ситуації, і головне, аби уникнути виникнення подібної ситуації в справжньому житті.  

Вправа проводиться в декілька етапів.

            Етап 1:

            Педагог каже учасникам: „Уявіть себе особою, якій лікар сказав, що в неї СНІД і їй потрібно відмовиться від шести характеристик якості життя. Подивіться уважно на свої картки, залиште 6 карток, що характеризують ті якості життя, які ви хотіли б залишити.

Інші шість карток – це ті характеристики якості життя, якиї, на вашу думку, ви будете позбавлені у зв'язку з хворобою. Час виконання - 7 хв.

До уваги педагога:

            Якщо учасники звернуться до Вас із запитанням: “Чому нам потрібно від чогосьвідмовлятись?”, дайте відповідь: „Тому, що СНІД – це така хвороба,через яку доведеться від дечого відмовитись”.

            Етап 2:

На даному етапі педагог поєднує учасників у групи по шість осіб.

Завдання для роботи в групі: “Обговоріть ті картки, від яких Ви відмовились і від яких Вам найважче було відмовитись.” Час виконання - 15 хв.

Етап 3:

Учасники залишаються в цих самих групах.

Завдання: „Із 6 карток, що залишились у Вас, обговоріть 2 картки – характеристики якості життя, які для Вас є найголовнішими і чому. Час виконання - 10 хв.

Після закінчення обговорення в групах, педагог запитує учасників:

“Чи є в групах учасники, в яких збіглися характеристики якості життя, що вони залишили або від яких відмовилися?”

До уваги педагога:

Зверніть увагу учасників на той факт що людина, хвора на ВІЛ, СНІД,змушена переглядати систему цінностей, характеристик якостей життя.

Етап 4:

Педагог пропонує учасникам об'єднатися по 2 особи, взяти в руки картки з характеристиками якостей життя, так щоб утворило віяло, і витягти одне в одного по 2 картки. Ці картки треба відкласти.

До уваги педагога:

Зверніть увагу учасників на те, що людина,інфікована ВІЛ, із розвитком хвороби втрачає право на вибір.

Запитання для обговорення:

-  Поділіться, будь ласка, своїми почуттями і думками, щодо зазначеної ситуації.

-  Як із нею можна справитися в реальному житті?

-  Чи можна не допустити цієї ситуації? Як?

-  Які навички або відомості Вам потрібні, аби захистити себе від ВІЛ?

-  Чого ви навчилися за це заняття? Як Ви можете використати цей урок у житті?

-  Від кого залежить здоров’я (від особистості, її відповідального ставлення до життя)?

До уваги педагога:

Зауважте учасникам, що це була імітація життєвої ситуації. Залиште їм картки з характеристиками якості життя.Інформація по ВІЛ/СНІД знаходиться в інформаційних матеріалах для педагога.

Вправа “Що впливає на Ваше здоров’я?” (35 хв.)

Мета: визначити фактори, що впливають на здоров’я людини, показати залежність здоров’я від власної позиції особистості щодо цих факторів.

Обладнання: аркуші фліпчарту, маркери червоного та зеленого кольорів.

Хід вправи

Педагог каже “У попередній вправі ми говорили про ВІЛ-інфекцію як фактор загрози здоров’ю”, і дає пояснення поняття „фактор”:

Фактор (лат. factor – той, що робить, від facio - роблю) – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу.

Потім педагог запитує в учасників: “Від яких факторів ще залежить здоров'я?” (відповіді записує на дошці).

На наступному етапі педагог об’єднує учасників у чотири групи та ставить їм завдання: “Уявіть собі, що Ви знаходитесь у центрі кола. У внутрішньому колі запишіть фактори, що впливають на ваше здоров'я і мають відношення до вас як до індивідуума, а ви на них вплинути не можете. У другому колі запишіть фактори, що впливають на ваше здоров'я, стосуються вашого безпосереднього соціального і фізичного середовища і по відношенню до яких ви робите свій вибір. У зовнішньому колі запишіть фактори, що впливають на ваше здоров'я та стосуються вашого більш широкого соціального, фізичного чи політичного середовища, і ви по відношенню до цих факторів робите вибір чи можете вплинути на них.

Фактори, які позитивно впливають на ваше здоров’я, запишіть зеленим маркером, негативно – червоним.

Педагог нагадує учням, що вони можуть користуватися переліком факторів та доповнювати їх.

Час виконання - 15 хв.         

До уваги педагога:

Завдання-запитання для груп бажано записати на аркуші фліпчарту, щоб учасники могли в разі потреби звернутися до них.

Презентація напрацювань груп. Під час презентації групи розповідають про свої напрацювання по першому колу, потім – по другому, далі – по третьому.

Запитання для обговорення:

-       Яких факторів більше – негативних чи позитивних?

-       Від чого (кого) залежить позитивний чи негативний вплив факторів? За яких умов фактори мають позитивний чи негативний вплив?

-       Які фактори, на вашу думку, найбільш важливі?                          

До уваги педагога:

Ознайомте учасників з інформаційними матеріалами (див. додаток). Зверніть їхню увагу на те, що всі фактори можуть впливати як негативно, так і позитивно. Їх вплив залежить від вибору та поведінки учасника. Немає факторів, на які людина не може вплинути

Потім педагог ознайомлює учасників з інформацією про те, що здоров’я залежить від наступних факторів:

-      спадковості - на 20%; -      рівня медицини - на 10%; -      екології - на 20%; -      способу життя - на 50%.

На наступному етапі педагог запитує учасників, як вони розуміють поняття “спосіб життя?”

Спосіб життя – система ставлення людини до самї себе, а також до факторів зовнішнього середовища. Ставлення до себе – це складний комплекс дій і переживань, наявність корисних звичок, які зміцнюють природний ресурс здоров'я, і шкідливих звичок, які руйнують його…

            Потім педагог пропонує учасникам підвестися з місця і дає інструкцію: ”Учасники мають слухати і в думках обдумувати свої відповіді на запитання, які я ставитиму. Якщо хтось із Вас бажає відповісти на запитання ”так”,  він мусить сісти на своє місце”.

Запитання для обговорення:

-       Чи часто Ви не снідаєте?

-       Чи спите Ви звичайно менше 7 годин?

-       Чи їсте Ви м'ясо частіше за три рази на тиждень?

-       Чи є у Вас зайва вага?

-       Чи курите Ви?

-       Чи займалися Ви сексом без презервативів?

-       Чи займаєтеся Ви спортом рідше ніж 3 рази на тиждень?

-       Чи їсте Ви висококалорійну їжу (сир, цукерки, печиво, морозиво) частіше, ніж 4 рази на тиждень?

До уваги педагога:

               Зверніть увагу підлітків на той факт, що хоча б раз у житті ми всі робили щось таке, що погано впливало на наше здоров'я. Про це треба знати й намагатися уникати нездорового способу життя.

Запитання для обговорення:

-       Де ми вчимося здоровій і нездоровій поведінці?

-       Яку поведінку легше за все змінити? Важче за все змінити?

-       Чи можуть люди вести нездоровий спосіб життя і при цьому добре виглядати? (Відповідь: Так! Наслідків куріння, не правильного харчування, зловживання алкоголем, наркотиками, незахищеного сексу може бути не видно роками).

-       Чи можуть люди не виглядати як зірки кіно і при цьому бути здоровими? (Відповідь: так!).

Педагог об'єднує учасників у малі групи (5-6 осіб) і ставить завдання: ”Дайте визначення поняттю „здорова поведінка”, „здоровий спосіб життя”, а потім розкрийте ці поняття в малюнках, схемах, плакатах”.

Час виконання: 10 хв.

По закінченні роботи групи презентують свої напрацювання.

Педагог ознайомлює учасників із таким визначенням:

Здоровий спосіб життя – усвідомлене, відповідальне, активне ставлення до власного здоров’я, акумулювання певних позитивних або нейтралізація негативних факторів, зовнішніх і внутрішніх.

До уваги педагога:

Зверніть увагу учасників на ключові слова визначення: усвідомлення, поведінка, яка веде до здоров’я.

  Запитання для обговорення:

-   Які три основні висновки ви зробили для себе після виконання вправи?

-   Що означає піклуватися про здоров'я?

-   Як ви розумієте вислів „ здоров’я не купиш – його розум дарує”

Вправа “Небезпечна поведінка”

Мета: показати учасникам приклади небезпечної поведінки, переваги безпечної поведінки.

Обладнання: ватман, маркери

Хід вправи

Педагог пропонує учасникам сказати , як вони розуміють поняття „небезпечна поведінка”.

До уваги педагога:

            Зверніть увагу учасників на той факт, що небезпечна поведінка – поняття відносне: деякі речі можуть більше впливати на здоров'я, деякі – менше. За певних умов можна зменшити ризик. Наприклад, небезпечно кататися на мотоциклі (більш небезпечно, ніж на автомобілі). Але якщо вдягти шолом і спеціальний захисний одяг, можна зменшити ризик травми.

Іноді небезпечна поведінка не проявляється роками. Зайва вага може не заважати в підлітковому віці, але може позначитися на здоров'ї людини середніх років.

               Педагог пропонує учасникам визначити небезпечну для здоров'я поведінку.

 Записує відповіді учасників у трьох колонках:

 ”Дуже небезпечно”, ”Небезпечно”, ”Відносно небезпечно”.

На наступному етапі розглядається  колонка ”Дуже небезпечно”:

-       Куріння.

-       Зловживання алкоголем.

-       Вживання наркотиків.

-       Секс без презервативів або інших контрацептивів.

Запитання для обговорення:

-       Багато підлітків знають, яка поведінка є дуже небезпечною для здоров'я. Чому ж вони поводяться не відповідним чином? Що впливає на їх поведінку?

-       Чи пробували Ви переконати когось змінити поведінку? Що Ви казали та які були наслідки?

До уваги педагога:

Зверніть увагу учасників на те, що інколи люди поводяться небезпечно, тому , що не мають достатньої інформації, або знаходяться в полоні певних міфів.

Вправа „Міфи і факти .Правда про тютюн”

Мета: ознайомитися учасників з наслідками куріння

Обладнання: копії роздавального матеріалу ”Чи знаєте Ви правду про тютюн?" (надаються кожному учаснику).

Хід вправи

            Педагог роздає учасникам картки (див. роздатковий матеріал “Чи знаєте ви правду про тютюн?”) та наголошує на тому, що це не тест. Це можливість отримати інформацію про тютюн, як його широко використовують і як він негативно впливає на здоров'я.

Час виконання: 10 хв.

            Після закінчення обговорюється кожний пункт із роздавального матеріалу. При обговоренні педагог додає  інформацію, що подана в матеріалах для нього

Запитання для обговорення:

-       Як ви думаєте, чому підлітки починають курити?

-       Чому так складно кинути курити? (Одна з можливих відповідей – виникає певна залежність).

-       Якщо ви будете використовувати тютюнові вироби, які з них найбезпечніші? (Відповідь: всі шкідливі! Навіть легкі сигарети є загрозою життю курильщика, дитині в утробі матері та всім, хто живе або працює поруч з курильщиком).

 До уваги педагога:

Розкажіть учасникам, що однієї інформації про шкоду наркотиків недостатньо, аби відмовитися від них, коли наркотики Вам нав'язують.

Напишіть слово ”навички” на дошці та запитайте: ”Якими навичками треба володіти, щоб відмовитися від наркотиків?"

Включіть сюди терміни ”прийняття рішення”, ”спілкування”, ”упевненість”  та інші поняття,, які відпрацьовувалися в рамках програми “Культура життєвого самовизначення”.

Роздавальний матеріал

Чи знаєте Ви правду про тютюн?

Заповніть пропуски правильними відповідями або Вашими припущеннями.

1.      Проведено понад ___________ досліджень, які показали зв'язок між курінням і смертельними хворобами.

2.      Нікотин викликає таку ж залежність, як і _______________________________.

3.      Рак ________________ вбиває сьогодні більше жінок, ніж рак молочної залози.

4.      Коли вагітні жінки курять, їх діти швидше за все _________________ ______________________________________________________________________.

5.      Вік, коли люди починають курити ________________________ в останні роки.

6.      Куріння шкідливе не тільки для самого курця, а й для того, хто знаходиться поруч, оскільки _______________________________________________________

______________________________________________________________________

інформаційний Матеріал для педагога

Правда про тютюн

1. Проведено понад за 40 000 досліджень, які показали зв'язок між курінням і смертельними хворобами.

Люди курили протягом багатьох віків, але тільки в 1964 році були опубліковані дані, що куріння – основна причина раку легень, серцево-судинних захворювань і емфіземи, тощо. Від раку легень вмирає більше людей, ніж від СНІДу, наркотиків, внаслідок аварій і вбивств разом узятих.

2. Нікотин викликає таку ж залежність, як і інші наркотики. Нікотин – активний інгредієнт тютюну – вражає мозок, викликає певну залежність. Нікотин досягає мозку протягом декількох секунд, в два рази швидше, ніж після ін'єкції героїну.

3. Рак легень вбиває зараз більше жінок, ніж рак молочної залози. Хоча кількість курців загалом знизилася, кількість жінок, що палять, збільшилася. Показник смерті від рака легень у жінок сильно наблизився до цього ж показника у чоловіків.

4. Коли вагітні жінки курять, їх діти швидше за все матимуть недостатню вагу, народяться раніше за визначений термін або помруть. Куріння негативно впливає також на зростання дитини.

5. Вік, коли люди починають курити поменшав в останні роки: 25% школярів почали курити в 6-му класі, 50% – 8-му, 75% – у 9-му класі. Якщо підлітки не почнуть курити в школі, вони скоріше за все, не куритимуть, ставши дорослими.

6. Куріння шкідливе не тільки для самого курця, а й для того, хто знаходиться поруч, оскільки він теж вдихає дим. Ці люди також ризикують отримати рак легень. Тому куріння заборонене в громадських місцях.

Вправа ”Відповідальність”

Мета:  домогти учасникам осмислити рівень своєї відповідальності у всіх сферах життя, на всіх рівнях здоров’я.

Обладнання: олівці, блокнот типу flip-chart, кольорові маркери, скотч, годинник.

Хід вправи

Педагог повідомляє учасників, що на тренінгу представлені сучасні концепції, які розглядають здоров'я в такому контексті:

Здоров'я – це:

-  довге життя

(наповнити життя роками)

-  бути здоровим якомога довше

(наповнити роки життям)

-   розвинути свій потенціал

(наповнити життя життям)

Інформаційне повідомлення педагога[2]

Педагог пропонує учасникам таке визначення здоров’я:

”Здоров'я – це такий стан свідомості, емоційно-психічної та фізіологічної сфер життєдіяльності людини, що створює найбільш сприятливі умови для розквіту її особистості, талантів і здібностей, для усвідомлення нею свого нерозривного зв'язку з навколишнім світом, своєї відповідальності за нього” (див.:  Шаталова Г.С. Філософія здоров'я. - М., 1997).

Потім він виконує на ватмані малюнок (див. схему) та надає інформацію про рівні здоров’я ^*.

Сучасні теорія і практика здоров’я та формування здорового способу життя, вирізняють шість рівнів здоров'я світової спільноти, структурованих за кількісною ознакою (від окремого індивіда до людства в цілому).

Перший рівень – індивідуальний, тобто йдеться про здоров'я окремої людини.

Другий рівень визначається як рівень здоров'я певної групи людей. Тут мається на увазі найближче, відносно постійне оточення людини – її сім'я, родичі, друзі, знайомі, з якими вона повсякденно спілкується. Саме тут, у найближчому оточенні насамперед відбувається позитивний і негативний вплив на здоров'я, як у прямому, так і в переносному значенні, в усіх сферах здоров'я – фізичній, психічній, духовній, соціальній. Вплив найближчого оточення людини значною мірою формує спосіб її життя, створює певне психічне середовище, визначає духовні цінності, рівень соціальної відповідальності. В свою чергу, людина як член оточення має можливість позитивно або негативно впливати на цю групу людей у такий спосіб: особистим прикладом, наданням інформації чи ставленням до дій і процесів, що відбуваються в її оточенні. Комплекс впливів, чинників та умов життя в найближчому оточенні визначає рівень здоров'я певної групи людей.

Третій рівень – рівень здоров’я організації. Якщо попередній рівень не визначається як формальне структурне утворення суспільства, третій рівень здоров'я – це здоров'я формально визначених організацій. Зважаючи на те, що переважна більшість людей взаємодіє з різними суспільними установами, організаціями (сфера виробництва, послуг, науки, культури, релігії; правові й соціальні інституції тощо) і тим самим впливає на здоров'я працівників (як і навпаки – організація впливає на здоров'я окремої людини), цей рівень структурований окремо. Особливістю взаємовпливів на цьому рівні є те, що вагомість впливу суттєво детермінована авторитетом і владою людини, її місцем в органі­зації. Зрозуміло, наприклад, який вплив на психічне здоров'я працівників справляє стиль керівництва перших осіб в організаціях або як здоровий (чи нездоровий) спосіб життя керівників, їх особисті звички і схильності впливають на спосіб життя підлеглих, відбиваються на їхньому фізичному здоров'ї.

Четвертий рівень здоров'я – здоров'я громади. У даному кон­тексті поняття громади визначається, переважно, за територіальною ознакою – село, селище, район, мікрорайон, містечко, місто, тобто той найближчий соціум, де людина перебуває впродовж тривалого часу свого життя. Громада також може складатися за етнічними або професійними ознаками, політичними чи релігійними переконаннями тощо. Кожній громаді притаманні свої особливості стосовно культурних цінностей, звичок, традицій, спілкування, побуту, праці, відпочинку, і, природно, ці особливості  визначають стан здоров’я людей.

Наступний, п'ятий рівень – рівень країни, і останній, шостий - рівень усього світу.

Таке структурування рівнів здоров'я має підкреслити уявлення світової спільноти щодо зв'язку між індивідуальним і громадським здоров'ям, яке визначає наскрізну залежність і взаємодетермінованість усіх рівнів. Тобто від індивідуального здоров'я людини залежить здо­ров'я певної групи людей, які становлять її найближче оточення, і здоров'я організацій, що, у свою чергу, або складаються з таких груп, або людина (групи людей) з ними пов'язана. Від здоров'я груп і організацій залежить здоров'я громади, до якої вони входять, а від здоров'я сукупності громад залежить здоров'я країни в цілому. Здо­ров'я країн, таким чином, визначає здоров'я всього світу. Зрозуміло, що наведений прямий зв'язок (від людини до людства) діє також і в зворотному напрямі (від людства до людини). Наскрізна залежність і взаємозумовленість всіх рівнів здоров'я визначає саме ту позицію, що проголошують країни – сучасні лідери в сфері громадського здоров’я та формування здорового способу життя:

-       кожна людина несе певну частку особистої відповідальності за здоров'я всього людства;

-       усе людство певною мірою відповідальне за здоров'я кожної людини.

 На наступному етапі педагог пише на дошці (великому листі паперу) слово «відповідальність». Потім він просить учасників дати визначення цьому поняттю. Педагог записує відповіді учасників.

До уваги педагога:

Зверніть увагу учасників на те, що якщо розшифрувати поняття відповідальність, – то ключовими словами будуть володіти інформацією, думати, приймати рішення, діяти, незалежність, активність, любов до себе.

Педагог пояснює учасникам наступні чотири принципи відповідальності:

1. Я відповідаю за все, що роблю. Якщо роблю щось не так, то визнаю свою помилку і не намагаюся перекласти провину на іншого.

2. Я відповідаю за свою освіту і здоров'я - інші не повинні робити за мене те, що я сам спроможний зробити для себе сам.

3. Я відповідаю за свої стосунки з людьми: мушу виявляти до них повагу.

4. Я відповідаю за Землю: я повинен до неї дбайливо ставитися. Я маю зробити все, щоб зберегти природу для майбутніх поколінь.

До уваги педагога:

Кожний з чотирьох принципів надрукований на окремому аркуші (А4) паперу (див. Додатки ).

Запитайте в учасників, наскільки вони готові взяти на себе відповідальність у кожній із чотирьох галузей, що вони готові зробити для того, аби максимально слідувати вказаним принципам.

Додатки

Я відповідаю за все, що роблю.

Якщо роблю щось не так, то визнаю свою помилку і не намагаюся перекласти провину на іншого.

Я відповідаю за свою освіту і здоров'я

Інші не повинні робити за мене те, що я сам спроможний зробити для себе сам.

Я відповідаю за свої стосунки з людьми

Я мушу виявляти до них повагу.

Я відповідаю за Землю:

Я повинен до неї дбайливо ставитися. Я повинен зробити все, щоб зберегти природу для майбутніх поколінь.

Підведення підсумків (1 хв.)

Педагог роздає учасникам стікери у вигляді зірочок і пропонує написати : чи збулися їх очікування. Учасники по колу озвучують свої записи.

Після виконання роботи тренер пропонує всім наклеїти свої “зірочки” на аркуші фліп-чарту біля “хлопавки”.

Література

1.      Шаталова Г.С. Філософія здоров'я. - М., 1997

2.      Прояви турботу та обачливість / Ворник Б.М., Оржеховська В.М., Голоцван О.А.- К., 2002. -156 с.

3.      Сучасні підходи у сфері охорони суспільного здоров’я та його популяризації / Упоряд.: Н.В. Зимівець, В.В. Крушельницькій, Г.І. Мірошниченко: За заг. ред. І.Д. Зверевої. – К., 2003 – 95 с. іл..

Додаток до вправи “Для мене бути здоровим означає …”

У колонці 1 позначте галочкою всі висловлення, що є важливими для Вас. У колонці 2 відмітьте галочкою три висловлення, що відбивають найбільш важливі аспекти здоров'я для вас.

Для мене бути здоровим означає		Колонка 1		Колонка 2
1.Радіти спілкуванню з родиною і друзями
2.Дожити до глибокої старості
3.Бути щасливим якнайчастіше
4.Мати роботу
5.Бути здатним приймати рішення
6.Майже не користуватися таблетками чи ліками
7.Мати ідеальну вагу при своєму рості
8.Займатися різними видами спорту
9.Душевний спокій
10.  Ніколи не палити
11.  Мати гарну шкіру, ясні очі й 12.  блискуче волосся
13.  Ніколи не хворіти нічим більш серйозним, ніж легка застуда, грип чи розлад шлунку
14.  Ніколи не ускладнювати питання чи перекручувати факти – оцінювати ситуацію реально
15.  Бути здатним легко адаптуватися до змін у своєму житті, зокрема таким як переїзд до іншого будинку, зміна роботи чи одруження/заміжжя
16.  Радіти від того, що живеш
17.  Споживати помірну кількість алкоголю чи зовсім не вживати
18.  Отримувати задоволення від роботи, без напруження і перевантаження
19.  Добре ладити з іншими людьми
20.  Вживати “правильну” їжу
21.  Отримувати задоволення від відпочинку/розваг
22.  Майже не ходити до лікарів

З книги “Сприяння здоров'ю”, Ewles and Simnett, 1985 John Wiley and Sons.

Додаток 2

до вправи ”Для мене бути здоровим означає”

Райдуга факторів впливу на здоров’я

Фактори, що впливають на здоров'я

інформаційні матеріали для педагога

Фактори здоров¢я

Фактори здоров¢я - узагальнений термін, який присвоєно факторам та умовам, що впливають на здоров¢я людини. Фактори не є ізольованими один від одного, вони мають складну взаємодію між собою.

Доход і соціальний статус

Один з найважливіших факторів здоров¢я. Рівень здоров¢я зростає з підвищенням з доходу та соціального статусу. Більш високий рівень доходів впливає на умови життя, такі як безпечне проживання та можливість купувати якісні продукти харчування.

Соціальна підтримка

Підтримка з боку сім’ї, друзів, суспільства є дуже важливою для здоров’я людини.

Освіта

Статус здоров¢я підвищується із підвищенням рівня освіти. Освіта надає більше можливостей для отримання доходів та надійної роботи, дарує людям відчуття контролю над своїм життям, що є одним із ключових факторів, які впливають на здоров¢я.

Місце та умови праці

Відсутність місця роботи, а також робота, пов’язана із стресом, - все це сприяє погіршенню здоров¢я. Люди, які можуть контролювати ситуацію, пов’язану із роботою, а кожні ті, хто працює працюючі у менш напруженій атмосфері, відрізняються кращим станом здоров’я.

Соціальне середовище

Цінності та закони суспільства впливають на здоров¢я й добробут кожної людини та населення в цілому. Соціальна стабільність, безпека, хороші взаємовідносини та згуртованість громад забезпечують громадську підтримку, що зменшує або зводить до нуля можливість погіршення здоров’я.

навколишнє середовище. фізичні фактори

Фізичні фактори у природному середовищі (повітря, якість води) справляють ключовий вплив на стан здоров¢я. Такі фактори у навколишньому середовищі, створеному людиною, як проживання, безпека робочого місця  також мають важливий вплив.

особиста спрямованість на здоровий спосіб життя

Соціальне середовище дає можливість обрати здоровий спосіб життя та підтримує цей вибір такою самою мірою, як і знання, поведінку, вироблення стандарту здорового способу життя. Це є ключовими факторами, що впливають на здоров¢я.

розвиток здорової дитини

Протікання періоду до народження та раннього дитинства відбивається на взаємозв’язку зі здоров¢ям, добробутом. Наприклад, маленька вага при народженні пов’язана зі здоров¢ям та соціальними проблемами протягом життя людини.

Культура

Культура та етичність виходять як з особистої історії, так і з більш широких ситуативних, політичних, географічних та економічних факторів. Запити здоров¢я різноманітних культур демонструють, наскільки необхідно враховувати взаємозв’язок фізичного, розумового, духовного, соціального та економічного добробуту одночасно.

Служби охорони здоров¢я

Служби охорони здоров¢я, особливо ті, які підтримують та сприяють здоров¢ю, лікують захворювання та відновлюють здоров¢я, роблять внесок у збереження здоров¢я населення.

Стать

Різним статям приписують різні рольові навантаження, риси характеру, ставлення, поведінку, цінності, силу. Кожна стать має особливі запити та може по-різному реагувати на одну й ту саму ситуацію.

біологія

Спадковість справляє вплив на стан здоров’я окремої людини.

МІЖСЕКТОРНА СПІВПРАЦЯ в суспільстві

Ключ до успіху в підході до здоров¢я населення – це всеосяжна та узгоджена дія професіоналів і волонтерського сектору в співробітництві з державними та приватними організаціями. Тісне співробітництво на місцевому, муніципальному, регіональному та національному рівнях необхідне для того, щоб мобілізувати засоби, які необхідні для важливих дій.

Інформаційний матеріал для педагога

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.

“Вірус” (збудник захворювань) “імунодефіциту” (відсутність захисної реакції системи організму, яка забезпечує захист від мікроорганізмів, що спричинюють хворобу),

СНІД розвивається як кінцева стадія хвороби в організмі людини, яку викликає ВІЛ.

“синдром” (ряд ознак [симптомів], що вказують на наявність якоїсь хвороби чи стану), “набутого” (такого, що набувається протягом життя, а не від народження), “імунного” (стосується імунної системи, яка забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричинюють хворобу), “дефіцит” (відсутність чого-небудь, у даному разі захисної реакції імунної системи людини на наявність в організмі шкідливих бактерій)

Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. ВІЛ, як і інші віруси, є досить малим мікроорганізмом, який неможливо побачити з допомогою звичайного мікроскопа. Для своєї життєдіяльності вірус має проникнути в живу клітину. В разі ВІЛ – це імунна клітина людини.

Віруси, в тому числі й ВІЛ, виявляються за допомогою спеціальних методів дослідження крові. Коли вірус з’являється в організмі, імунна система починає виробляти в імунних клітинах специфічні білки – антитіла, які борються з вірусом. Наявність антитіл у крові людини свідчить про те, що в її організм потрапила інфекція (наприклад, коли аналіз крові показує наявність антитіл до ВІЛ, це означає, що людина інфікована ВІЛ). Але слід знати, що з моменту проникнення ВІЛ в організм проходить від 2 до 12 тижнів, протягом яких організм продукує достатню кількість антитіл, щоб їх вже можна було виявити в крові. В цей період (його називають “вікно”) неможливо виявити вірус в організмі, оскільки він ще не накопичився в достатній кількості. Тому людям, які проходять тестування на ВІЛ, рекомендують за наявності негативного результату повторити аналіз через три місяці.

Носії ВІЛ протягом тривалого часу можуть виглядати і почуватися здоровими, хоча відразу після інфікування спостерігаються симптоми, що нагадують гостре респіраторне захворювання або застуду. Потім настає прихований період, коли вірус себе не виявляє. Цей період може тривати роками. Весь цей час ВІЛ-інфікована людина почувається добре і, не підозрюючи, що в неї ВІЛ-інфекція, може заражати інших. Та з часом імунна система все більше послаблюється, а вірус сильнішає. Проходять роки, і людина зрештою захворює на СНІД, що через деякий час призводить до смерті. Дуже часто головною причиною смерті є навіть не СНІД, а інші інфекції, з якими ослаблений ВІЛ-інфекцією організм не може боротися.

Існують ТРИ основні шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:

1.   При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною, коли сперма чи вагінальні виділення інфікованої людини потрапляють на слизові оболонки вагіни, пеніса, ротової порожнини або прямої кишки, з яких вірус проникає в кров іншої людини.
2.   Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою, або інструментом для нанесення татуювання), який перед цим застосовувала інфікована людина, і кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при переливанні крові, що містить ВІЛ.
3.   ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері.

Вірус імунодефіциту людини НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ через:    

-    спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом;

-    рукостискання;

-    спільне користування фонтанчиком для питної води;

-    посуд, їжу;

-    домашніх тварин;

-    туалети (унітази);

-    чхання та кашель;

-    контакти в громадському транспорті (наприклад в “години пік”);

-    обійми;

-    монети та паперові гроші;

-    постільну та натільну білизну;

-    рушники, мило, мочалку;

-    укуси комарів та інших комах;

-    плавання в басейні;

-    дверні ручки та спортивні снаряди;

-    дружні поцілунки.

Зараз існує багато лікувальних препаратів для боротьби з інфекціями, зумовленими СНІД. Правда, за допомогою цих ліків неможливо вилікувати СНІД, але вони роблять життя хворих довшим. Також існують деякі ліки, за допомогою яких вдається стримати розвиток ВІЛ-інфекції в організмі людини, хоч вони також не виліковують СНІД. Усі зусилля знайти ефективні ліки поки що марні.

Вчені та лікарі всього світу ведуть настійливі пошуки вакцини, яка б могла захистити людей від ВІЛ.

А: як би ти поводився, коли б дізнався, що близька тобі людина вражена ВІЛ?

Це нелегке питання постає нині перед багатьма людьми. Трагізм ситуації полягає в її необоротності. ВІЛ-інфікована людина розуміє, що вона може заразити рідних, друзів, знайомих. Але ВІЛ–інфікований чи хворий на CНІД – це насамперед людина, наділена такими ж самими почуттями, бажаннями, надіями, як і здорові люди. Тому основна допомога полягає в психологічній підтримці. Як правило, люди, дізнавшись, що вони ВІЛ-інфіковані, відчувають потребу поділитися з кимось своїми переживаннями, знайти розуміння та співчуття, відчути себе не самотніми в боротьбі з цією страшною недугою.

Необхідно пам’ятати, що будь-яка людина має однаковий ризик заразитися вірусом імунодефіциту. На сьогодні ВІЛ/СНІД не зважає на такі традиційні кордони, як статева належність, сексуальні вподобання, спосіб життя, соціальний статус чи раса. Всі ми рівні перед ризиком бути враженими ВІЛ–інфекцією, і тільки від нас самих, від нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше здоров’я.

Поняття і терміни теми:

Активна життєва позиція – свідома, цілеспрямована діяльність людини, орієнтована на формування позитивних особистих якостей та збереження навколишнього середовища.

Благополуччя – багатовимірний підхід, згідно з яким відповідальність за здоров’я лежить на особистості та рішеннях, які вона приймає стосовно  свого життя.

Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад.

Здоровий спосіб життя – усвідомлене, активне ставлення до власного здоров’я, акумулювання певних позитивних або нейтралізація негативних факторів, зовнішніх і внутрішніх. Це спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я. До його основних складових належать: рівень культури суспільства й особи; місце здоров’я серед потреб людини; мотивації збереження і зміцнення здоров’я; настанова на довге здорове життя; навчання засобам збереження і зміцнення здоров’я.

Відповідальність – ставлення людини до суспільства і самої себе, яке характеризується виконанням нею свого морального обов'язку і правових норм.

Загальнолюдські цінності – цінності, які мають значення для збереження і розвитку людства на різних етапах його існування і є основою для співпраці та взаєморозуміння між людьми.

Самовизначення – усвідомлення людиною свого місця в природі та суспільстві, зайняття певної позиції, вибір нею певного життєвого шляху і певного виду діяльності.

Самореалізація – цілісність людини, спрямована на реалізацію нею свого власного „Я”, на розкриття і розвиток своїх задатків і здібностей, на розуміння використання своїх можливостей і втілення в життя своїх планів і намірів.

Цінності – предмети та явища або їх властивості, які мають певне (позитивне чи негативне) значення для людини чи суспільства, задоволення їх потреб.

Тема:

Як навчитися діяти разом

Мета: Формувати вміння взаємодії в групі з урахуванням індивідуальних особливостей та досвіду учасників.

Завдання:

-     пояснити поняття ”група” та ”групова динаміки”;

-     розкрити сутність та значення ролей у групах для досягнення спільних цілей;

-     обґрунтувати важливість особистого внеску у зміцнення групи;

-     формувати вміння прийняття спільного рішення

Загальна інформація

Категорія учасників: учні 11 класу.

Кількість учасників: 30-35 осіб.

Час: 4 години.

Кількість тренерів: окрім вчителя бажано залучити для допомоги ще одну особу.

Тренінгові приміщення: для проведення тренінгу достатньо відповідно підготованого приміщення класу: парти поставити по периметру, стільці розташувати півколом із достатнім простором для руху й так, щоб був доступ до дошки.

Ключові слова: група, групова динаміка, роль у групі, спільні цілі, спільне рішення, дія, взаємодія.

Структура тренінгу

Час	Зміст	Хв.
9:00-9:05	Вступ. Проголошення теми і мети тренінгу, регламенту роботи.	5
9:05-9:15	Визначення очікувань учасників	10
9:15-9:30	Вправа “Чарівний килимок”	15
9:30-9:50	Міні-лекція і групове обговорення “Мандрівка по… групах”	20
9:50-10:00	Вправа “Моя група”	10
10:00-10:30	Міні-лекція і групове обговорення “Хто є хто”	30
10:30-10:45	Питальник “Моя роль у групі”	15
10:45-11:10	Вправа “Тварини”	25
11:10-11:25	Перерва	15
11:25-11:35	Інформаційне повідомлення “Розвиток групи”	10
11:35-12:15	Вправа “Аварія на Місяці”	40
12:15-12:30	Групове обговорення “Як підступитися”	15
12:30-12:45	Байка “Про перепелиць”	15
12:45-12:55	Оцінка результатів тренінгу	15
12:55-13:00	Підсумок	5

1. Вступ. Проголошення теми і мети тренінгу, регламенту роботи.

Час: 5 хвилин.

До уваги педагога:

Тему тренінгу бажано написати завчасно на дошці. Проголосіть її учасникам, повідомте їх, що у кінці заняття вони знатимуть, що таке група, групові ролі, динаміка групи, підходи до прийняття групових рішень; навчаться, отримуючи задоволення, діяти і ефективніше співпрацювати в групі, бо впродовж життя, напевне, будуть належати до сотень різних груп; головне – після 4 годин дізнаються більше про себе і свій клас, будуть мати кращий настрій. Якщо це не робилось на попередніх тренінгах, з’ясуйте правила участі у занятті (ви можете подати їх самі або обговорити з учасниками у формі мозкового штурму).

2. Визначення очікувань учасників

Мета: з’ясувати очікування учасників від тренінгу.

Час: 10 хвилин.

Матеріали: липкі папірці (стикери) або маленькі картки з липкою стрічкою, ватман.

Хід виконання:

Прикріпіть ліворуч дошки ватман із написом “Наші сподівання”. Роздайте учасникам стикери і запропонуйте написати свої очікування від тренінгу. Ті, які написали, повинні встати на своєму місці, демонструючи таким чином, що вони виконали завдання. Коли всі завершать роботу, запропонуйте учасникам сісти й у довільному порядку один за одним підходити до ватману, прикріплювати картки і коментувати свої очікування.

До уваги педагога:

після того, як усі прикріплять картки, зверніть увагу учасників, що успіх тренінгу залежить від їхнього бажання і співпраці.

3. Вправа “Чарівний килимок”

Мета: сприяти формуванню атмосфери розкутості, доброго настрою і відкритості для успішного проведення тренінгу; виявити важливість співпраці при розв’язанні групових завдань.

Час: 15 хвилин.

Матеріали: чотири шматки цупкої тканини 50 х 50 см, з одного боку якої написано маркером “Посміхніться”.

Хід виконання:

Об’єднайте учнів у 4 групи і дайте кожній групі шматок тканини – “чарівний килимок” Запропонуйте покласти його на підлогу і стати одночасно всім членам групи. Килимок полетить, якщо скористатися інструкцією, написаною на іншому його боці. Завдання для членів груп: не ступаючи на підлогу (а лише на килимки), перевернути їх на інший бік і прочитати інструкцію щодо використання.

Обговорення:

Запитайтеся у груп, які прийоми були використані для розв’язання завдання; які з них виявилися найбільш успішними; які проблеми виникли і чому; який настрій у групі після виконання завдання.

До уваги педагога:

Зверніть увагу на розмір груп: учасників має бути достатньо для того, щоб забезпечити відповідний рівень складності. Під час вправи слідкуйте за дотриманням вимоги завдання: не ступати поза межі килимків. У обговорення намагайтеся спонукати учасників до визнання потреби співпраці як важливого елементу досягнення групового успіху.

4. Групове обговорення “Мандрівка по... групах”

Мета: пояснити учням поняття “група”.

Час: 20 хвилин.

Ресурси: плакаті з визначенням групи.

Хід виконання:

Педагог пропонує учням відповісти на наступні запитання:

- Як ви розумієте поняття “група”?;

- Які групи бувають?

Відповіді записуються на дошці, узагальнюються. Педагог може зробити необхідні доповнення. Після того разом з учнями формулює визначення групи і записує на дошці.

У залежності від рівня підготовки класу педагог може зробити повідомлення і подати готове визначення (дивись Інформаційний матеріал для педагога).

5. Вправа “Моя група”

Мета: посилити розуміння важливості груп у житті людини.

Час: 10 хвилин.

Ресурси: аркуші паперу формату А-6, кулькові ручки.

Хід виконання:

Роздайте учням аркуші паперу і попросіть упродовж 3-х хвилин записати ті групи, до яких вони належать. Після цього попросіть кожного назвати вказані ним групи, не повторюючи попередні відповіді. Записуйте назви груп на дошці.

Обговорення:

Запитайтеся учнів про можливу кількість груп, до яких їм ще випаде нагода належати. Які на основі цього можна зробити висновки?

До уваги педагога:

Під час виконання завдання допоможіть тим учасникам, які відчувають труднощі. Скеровуйте їх у напрямку аналізу щоденної діяльності. Кількість названих учасниками груп найчастіше залежатиме від їхньої уяви, рівня залучення у навчальний і суспільний процеси. Під час обговорення підкресліть, що чисельність і розмаїття названих груп лише підкреслює їх важливість для людини.

6. Міні лекція і групове обговорення “Хто є хто”

Мета: розкрити сутність і значення ролей у групах.

Час: 30 хвилин.

Ресурси: плакат “Роль – персональні характеристики – внесок у групу – можливі труднощі”

Хід виконання:

Група є формою самоорганізації певної кількості індивідуумів. Як кожна організована одиниця, група має свою структуру, базовану на природному розподілі ролей і природній ієрархії.

Те чи інше місце особи в групі, її вплив на груповий процес визначається особистими якостями і вміннями групової взаємодії. Окрім того, важливо, що персоналізована роль і позиція у групі не є чимось сталим, незмінним. Ваш статус може змінитися зі:

1)   свідомим намаганням і дією щодо зміни статусу (вияв активності, краща фізична підготовка, додаткова освіта, налагодження відповідних взаємин тощо);

2)   зміною ставлення між членами групи, як наслідком групових процесів;

3)   зміною складу вашої групи;

4)   переходом до іншої групи.

Психологи визначають кілька ролей:

Виконавець – консервативний, дисциплінований, надійний; непоганий організатор, віддає перевагу виконанню планів та ідей.

Головуючий – впевнений, викликає довіру; пояснює мету і можливості іншим членам групи, мотивує колег, сприяє прийняттю рішень.

Вітрогон – надзвичайно динамічний, імпульсивний, але легко остигає; переважно заперечує будь-що, чинить тиск і готовий знайти шляхи вирішення питань “через чорний хід”.

Інтелектуал – розумний, оригінальний, з розвиненою уявою; виступає генератором нових ідей, допомагає у вирішенні важких завдань.

Дослідник – зовнішньо орієнтований, допитливий, комунікабельний, і з запалом береться до завдань; вивчає нові можливості, розвиває контакти і веде переговори.

Критик – розсудливий, розумний, об’єктивний, часом нудний; представляє альтернативну сторону проблеми чи прийнятого рішення, спонукає групу до роздумів і всебічного розгляду питань, сам докладно обмірковує можливі результати.

Гравець  – товариський, лагідний, покірний, поступливий, легко переймається; слухає та накопичує досвід, попереджує суперечки, здатний умовити навіть досить складних людей.

Секретар  – старанний, сумлінний, надмірно тривожний; шукає помилки і хиби, концентруює як свою увагу так і інших на меті, плані й термінах виконання завдань.

Кожна роль є важливою для групи, так само, як будь-яка цеглина важлива цілому мурові. Наявність ролей є лише природнім вираженням розподілу обов’язків та можливістю кожній окремій особі зробити свій внесок у досягнення колективного успіху залежно від своїх знань, свого характеру, темпераменту тощо.

Прикріпіть на дошці плакат “Роль – персональні характеристики – внесок у групу – можливі труднощі”.

Об’єднайте учасників у вісім груп і запропонуйте кожній обговорити і підготувати презентацію можливого негативного внеску певної ролі (одна на групу).

Обговорення:

Чи можна сказати, що є роль, яка у будь-якому випадку має негативний вплив на групу? Від чого залежить позитивний чи негативний вплив ролі на групу? Як можна посилити позитивний внесок ролей на здобутки групи?

До уваги педагога:

Зверніть увагу учасників на те, що взаємне пізнання і толерантне ставлення один до одного важливі для успішної дії групи. Виконання певної ролі не може стати причиною глузувань чи виключення кого-небудь зі складу групи. Наголосіть, що виявлена тестом роль – це роль, яку вони виконують тут і зараз; що свою роль можна змінити. Очевидно, для цього треба глибше проаналізувати власну поведінку, знати свої переваги і недоліки та вміло їх використовувати, постійно вдосконалюватися. Підкресліть також, що зусилля групи щодо залучення всіх її членів до продуктивної дії є свідченням її зростання, сприяє переходу на вищий щабель розвитку – особистий і колективний. Ви також можете порадити учасникам прочитати твори, у яких приділено увагу ролі особистості у групі (Ричард Бах “Чайка Джонатан Лівінгстон”, Вільям Голдінґ “Володар мух”).

7. Питальник “Моя роль у групі”

Мета: визначити ролі індивідів у груповій роботі.

Час: 15 хвилин.

Ресурси: тексти питальника “Моя роль у групі”, плакат із ключем до питальника, кулькові ручки.

Хід виконання:

Роздайте учасникам аркуші з текстом питальника. Пропонується сім питань, кожне з яких має вісім підпунктів. У кожному запитанні учасникам треба розподілити 10 балів між вісьмома підпунктами по мірі притаманності сказаного їм у кожному твердженні. Можна оцінити одне твердження у 10 балів, але зазвичай бали розподіляються між 3-4 твердженнями, які краще описують особисті характеристики. Наприклад, 4 твердження будуть мати оцінки 2, 3, 4 і 1, а решта чотири – по 0. Кожного разу треба перевіряти суму балів підпунктів одного запитання – вона має становити 10.

Поясніть учасникам, що результати питальника залишаться таємницею і попросіть їх дати відверті відповіді, уникаючи виправлень. Час для виконання завдання – 15 хвилин.

Далі прикріпіть на дошці плакат із ключем до питальника. Попросіть учасників підрахувати суми згідно з цим ключем. Поясніть, що номер суми відповідає опису ролі на плакаті “Роль – персональні характеристики – внесок у групу – можливі труднощі”. Кожен може з’ясувати свою потенційну особисту роль у групі.

До уваги педагога:

Потреба обговорення результатів питальника залежить від рівня готовності класу до більш відвертої розмови. Якщо ви відчуваєте, що учасники схильні спокійно і без образ розглянути розподіл ролей у класі, базоване на цих ролях ставлення один до одного, проблеми, які з цим пов’язані – підтримайте це їх бажання. У будь-якому випадку розмову слід скеровувати у такому напрямку, який сприяв би розгляду існуючих напружень, кращому розумінню і згуртованості.

8. Вправа “Тварини”

Мета: передати учням розуміння важливості кожної особи і виконуваної нею ролі для всієї групи.

Час: 25 хвилин.

Матеріали: картки з малюнками тварин та їх характеристиками (див. Додаток), крісла.

Хід виконання:

Визначте 5-7-9 (у залежності від кількості учнів у класі) осіб. Виберіть відповідну кількість карток з малюнками тварин та їх характеристиками. Вийдіть з цією групою у коридор. Там члени групи навмання вибирають собі картку. Повернувшись до класу,  вони повинні провести обговорення питань, своєю поведінкою відображаючи характерні риси тварин (наприклад: страус – ховає голову в пісок, аби уникнути конфлікту; слон – постійно блокує нові ідеї та ініціативи, кожного разу висуваючи купу причин їхньої недієвості):

· Клас планує поїхати на екскурсію. Вирішіть питання щодо місця і дати її проведенняї, способу транспортації, інші організаційні моменти;

· У школі відбудеться конкурс КВК. Обговоріть склад команди, її назву  та  емблему, зміст виступу-презентації команди;

· Виберіть старосту класу.

У той час, як ви пояснюєте правила групі, решта учнів готують крісла (відповідно до кількості членів групи), розташовуючи їх колом, і знайомляться з характеристиками усіх тварин. Їх завдання – відгадати, роль якої тварини грав кожен член групи.

Час для дискусії: 5-7 хвилин.

Обговорення:

-       по черзі дайте можливість усім членам групи висловити свої думки і відчуття;

-       запропонуйте висловитися учасникам, які спостерігали процес обговорення;

-       попросіть членів групи висловити свої міркування щодо того, як той чи інший характер міг би допомогти/допоміг у вирішенні поставленої проблеми;

-       з усіма учнями з’ясуйте, які зміни відбулися у сприйнятті характерів “тварин” після зміни акценту в питанні.

9. Перерва

10. Інформаційне повідомлення “Розвиток групи”

Мета: пояснити учасникам поняття “динаміка групи”.

Час: 10 хвилин.

Матеріали: плакат із текстом семи етапів розвитку групи.

Хід виконання:

У  ліфті застрягло 7 осіб. Усі вони – мешканці одного багатоповерхового будинку. Але, як часто трапляється у таких будинках, рідко перед тим зустрічалися, а ще рідше – мали нагоду розмовляти. Визволення прийде не скоро: у подібній ситуації опинилися ще кілька таких груп в інших будинках. Тому ліфтери мають роботи по самі вуха. Зажурені й задумані, люди хвилина по хвилині почали говорити один до одного, розповідаючи спочатку про проблеми, які виникнуть через цю колізію, потім про подібні кумедні ситуації з їхнього життя. Далі – почали цікавитися тим, хто на якому поверсі та  якій квартирі мешкає, де працює; ділитися враженнями щодо роботи двірників і підвищення тарифів на електроенергію; з неабиякою гордістю повідомляти, хто яких має собак чи котів, про їх звички. У кульмінаційний момент чергової історії один молодий хлопець вдарив себе долонею по чолі й звернувся до усіх із пропозицію плану “звільнення”: вийти з кабіни можна через люк угорі! І хоч “вже ніхто нікуди не поспішав”, знайшлася група підтримки цієї ідеї. Після деякого обговорення визначили тих, хто буде підтримувати “піонера”, допомагаючи відкрити люк; дехто залишив за собою роль коментатора, даючи слушні зауваження; хтось запропонував щипці, щоб відкрити замок люка... Не будемо входити в деталі “рятувальної операції”, але через деякий час усі вже були на площадці поверху. Проблемна ситуація, напруження, знайомство і зближення, співпраця і визволення, радість, усміх і прощання – все це впродовж трьох годин! А далі: ці люди рідко коли тепер зустрінуться, ще рідше – матимуть нагоду розмовляти. Але, напевне, при нагоді кожного разу обміняються один з одним усмішкою.

На цьому прикладі бачимо, як мимоволі утворилася група, як вона формувалася і... зруйнувалася через 3 години. Групи – як живі організми: проходить різні етапи від часу створення до розпаду. Психологи виділяють наступні етапи розвитку груп:

1.    Формування нової групи;

2.    З’ясування групових ролей і розподіл відповідальності, сфер впливу;

3.    Зміцнення групової роботи;

4.    Розподіл на кліки зі своїми лідерами і групами підтримки;

5.    Внутрішня гармонія з посиленням спільного бажанням спокою і загальної злагоди;

6.    Ідеальна група – гнучка та ефективна група, діяльність якої ґрунтується не тільки на спільній роботі, але й на спільних почуттях;

7.    Руйнування налагоджених зв’язків.

Не кожна група проходить всі ці етапи. На перебіг “життя” групи, як і людини, впливають  внутрішні та зовнішні обставини. Наприклад, спільна справа, загроза, змагання дуже часто можуть сприяти згуртуванню групи, допомогти форсованим темпом пережити 1, 2, 3 етапи, оминути 4, опиняючись на 5-му. З іншого боку, при певній внутрішній атмосфері група навіть за умови гострої потреби до ефективної співпраці може опинитися на порозі 7 етапу.

Група є не лише набором індивідуальних характеристик своїх членів. Їй  притаманна групова взаємодія, яка посилює (або пригнічує) особисті якості члена (членів). Ця особливість відображена у народних прислів’ях: “Одна голова добре, а дві – краще”, “Де два українці – там три гетьмани”, “Гуртом легше вовка бити”, “Один у полі – не воїн”, “З вовками жити – по-вовчому вити”. Іншими словами: для групи 2+2 не завжди 4…

Обговорення:

Запитайтеся учасників про етап, на якому зараз перебуває їх клас; які події минулого стали причиною того, що вони тепер є на цьому етапі; як вони розуміють твердження: “Для групи 2+2 не завжди 4”.

11. Вправа “Аварія на Місяці”

Мета: прослідкувати підходи до розв’язання проблемної ситуації.

Час: 40 хвилин.

Матеріали: для кожного учня  - аркуші паперу зі списком речей, які можна взяти з пошкодженого космічного корабля.

Хід виконання:

Утворіть групи по 5-6 осіб і розташуйте їх у різних частинах кімнати; попередьте учнів, що вони зможуть прочитати роздану вами інформацію лише після сигналу і видайте аркуші паперу з переліком речей (підготуйте аркуші так, щоб учні не могли випадково прочитати написане: зігніть їх учетверо або заховайте у конверти); розкажіть наступну історію.

Ваш космічний корабель “приземлився” на сонячній частині Місяця. Ви вирушили ракетою-розвідником вивчати околиці. Але за 300 км від космічного корабля з ракетою сталася аварія. Летіти далі неможливо. Окрім скафандрів залишились 15 предметів, які можуть знадобитися у подорожі до космічного корабля.

1	2	3
	Коробка сірників
	Концентрована їжа
	50 м нейлонової линви
	Парашутна тканина
	Грілка на сонячній батареї
	25 банок згущеного молока
	Два пістолети
	Два 40-літрові балони з киснем
	Зоряна карта, пристосована до Місяця
	Гумовий човен і газ для надування
	Магнітний компас
	20 літрів води
	Сигнальні ракети
	Аптечка
	Радіо для зв’язку прямої віддалі

Ви можете взяти із собою все. Але спочатку потрібно оцінити відносну вартість предметів даного набору (їх список розміщено у колонці “2”). Перед кожним предметом (в колонці “1”) поставте порядкове число. Найважливіший предмет має бути позначений числом 1, далі 2, 3,… найменш важливий предмет із запропонованих повинен мати позначення 15. Дізнайтеся, чи хтось має запитання щодо правил і дайте дозвіл переглянути список. Попросіть працювати окремо, без обговорення.

Під час виконання завдання вчитель може відповідати на запитання, що стосуються правил гри, а не розв’язки поставленої задачі.

Далі попросіть учасників обговорити проблему у групах і прийняти спільне рішення. Кожен може наводити власні аргументи на користь того, який з предметів є важливішим, який - менш важливим (зауваження: учасники мають оперувати не цифрами-порядковими номерами, які вони виписали у колонці “1”, а, власне, аргументами). Після обговорення група повинна схвалити (більшість членів мають погодитись з цим), якою є вартість предметів у цифрах від 1 до 15. Результати слід записати в колонці “3”. Увага! Усі члени однієї групи повинні мати те саме число у колонці “3”.

Після закінчення виділеного часу попросіть кожну групу провести презентацію і аргументацію прийнятого колективного рішення.

Звірте результати і аргументи на користь запропонованих результатів із тим, що рекомендує спеціальна комісія НАСА (Національного аерокосмічного агентства США).

До уваги педагога:

При виконанні завдання зверніть увагу на внесок кожного в прийняття групового рішення. Зберіть таблиці з відповідями – для вас вони є джерелом додаткової інформації про учасників (дивись Додаток).

12. Групове обговорення “Як підступитися”

Мета: обговорити можливі підходи і принципи при розв’язанні проблем.

Час: 15 хвилин.

Ресурси: аркуші з текстами.

Хід виконання:

Попросіть учнів проаналізувати підхід, яким вони керувалися у  розв’язанні попереднього групового завдання, якими принципами у спілкуванні вони користувалися. Відповіді запишіть. Роздайте їм аркуші паперу з пропонованою вами послідовністю колективного розв’язання проблеми і принципами. Дайте їм час прочитати запропонований текст.

Можлива послідовність колективного розв’язання проблем а) Чітко поясність проблему. Впевніться, що всі мають однакове розуміння предмета дискусії. Щоб допомогти цьому, запишіть предмет дискусії так, щоб усі могли бачити, або кілька разів голосно повторіть його. б) Зберіть інформацію, яка допоможе проведенню ефективної дискусії. Інколи членам групи треба буде провести підготовчу роботу, переглянувши книги, журнали, газети, Інтернет, поговорити з іншими людьми. Часом члени групи вже мають усю інформацію, необхідну для колективної праці. в) Переконайтеся, що кожен член групи розуміє зібрану інформацію. г) Дайте можливість кожному висловити свій погляд на проблему і про те, що слід зробити. Кожен повинен висловитися хоча б раз до того, але може взяти слово і вдруге. д) будьте готові змінювати свої переконання під впливом висловлених іншими ідей. Якщо ваші погляди не змінилися, принаймні хоч трішки, ви, напевне, погано слухали. е) Після того, як всі учасники висловили свої ідеї, керівник групи повинен спробувати синтезувати усе сказане у практичні дії, з якими повинні погоджуватися усі. є) Кожному, хто відчуває, що якийсь важливий момент залишився за межами цього синтезу, має бути надана можливість висловитися. ж) Вартує повторювати обидва попередні заходи доти, поки не буде досягнуто спільної думки/консенсусу. Якщо виявиться, що бракує важливої інформації, докладіть спільних зусиль, щоб знайти її до початку дій. з) Якщо не вдається досягти консенсусу, скористуйтесь голосуванням, як методом остаточного погодження рішення. Принципи колективного розв’язання проблем – Усім слід надати рівні можливості для висловлювання своїх поглядів. – Доцільно уникати реплік, які принижують особисту гідність і гідність інших. – Висловлена вами ідея належить групі. Не намагайтесь будь-що захистити її початковий вигляд. Будьте готові змінювати свої погляди, пропонувати цілком інші ідеї. Пам’ятайте, що навчанню та зростанню властива зміна, а не брак думок. – Працюйте для досягнення групового консенсусу – розробленої спільно ідеї, з якою згодні усі. Часом її пропонує хтось один. Але частіше ця ідея вбирає все найкраще, висловлене колективом. – Уважно слухайте, що говорять інші, не думаючи одночасно над тим, чи це правильно, чи над тим, що будете казати ви. – Коли надійде ваша черга, говоріть настільки чітко і лаконічно, наскільки можете. Не висувайте заперечень стосовно висловлених кимсь ідей – лише висловіть позитивно  власну. – Коли рішення прийнято, підтримайте його виконання усіма можливими способами. Навіть тоді, коли воно суперечить вашим поглядам. – Якщо було прийняте неправильне рішення, це мають зрозуміти усі учасники.  Спробуйте без докорів та образ узятися до розробки нового способу розв’язання проблеми.

Обговорення:

Попросіть учасників обговорити у групах те, що було успішним, виявити  яких помилок вони припустилися при розгляді поставленого у вправі “Аварія на Місяці” завдання. Чиї думки не були почуті? Хто надто вагався, перш ніж висловити свою думку? Чому саме так сталося? Після завершення обговорення кожна група повинна представити три найважливіші, допущені при обговоренні завдання, помилки.

13. Байка про перепелиць

Мета: зміцнити розуміння учнями важливості єдності.

Час: 5 хвилин.

Хід виконання:

Жила собі зграйка перепелиць. Вони з ранку до вечора копирсалися у пилюці на шляху, бігали серед трави у пошуках їжі. Якось в їх місцевість прийшов птахолов і, кидаючи сітку, раз за разом ловив перепелиць, щоб продавати їх на базарі. Птахів ставало дедалі менше. Перепелина зграя не на жарт схвилювалася.

Одного сонячного ранку знайшовся ватажок, який скликав усіх, щоб обговорити справу. Після довгих суперечок у маленьких пташиних головах народилася ідея: наступного разу, коли птахолов кине свою сітку, взятися всім разом дзьобиками за неї й спробувати полетіти і опустити сітку на терновий кущ. Збуджені перепелиці цього вечора лягали спати з маленьким промінчиком надії.

Наступного ранку, коли мисливець прийшов по чергову здобич, подиву його не було меж: сітка “полетіла” до тернового куща і опустилася на гілля. Як не намагався мисливець її зняти, вона ще більше заплутувалася і цілком подерлася. День за днем повторювалося те саме. Врешті-решт йому це набридло; до того ж закінчилися сітки,  тож птахолов покинув  невдячне тепер заняття. Перепели були на сьомому небі від радощів і ширяли довкола, святкуючи перемогу.

Але так тривало недовго. Настала посуха. Води та їжі стало обмаль. Птахи билися за кожну краплю і за кожну крихту. Бійки і галас долинали тепер з їхньої околиці. Одного разу хтось сказав: “Пам’ятаєте той випадок із птахоловом? Тоді лише ми махали крильцями, рятуючи зграю. А ті! Ті! Вони нічого не зробили!” “Як? – відгукнулися інші. – Це ви лише спостерігали, навіть разу не змахнувши крилами! Якби не ми!..” І розпочалася нова, найбільш запальна і жорстока бійка від часу посухи. Курява стояла стовпом! Раптом всі відчули, що їх притискає до землі якийсь тягар. Це була сітка птахолова! Він згорнув їх усіх разом і щасливий пішов на базар.

14. Оцінка результатів тренінгу

Мета: з’ясувати враження учасників від тренінгу.

Час: 10 хвилин.

Матеріали: липкі папірці (стикери) або маленькі картки з липкою стрічкою, ватман.

Хід виконання:

Прикріпіть праворуч дошки ватман із написом “Наші здобутки”. Роздайте учасникам стикери або картки і запропонуйте описати те, чого вони навчились, що здобули, знайшли під час тренінгу. Ті, хто написав, повинні встати на своєму місці, таким чином демонструючи, що  закінчили виконання завдання. Коли всі завершать роботу, запропонуйте учасникам сісти й у довільному порядку один за одним підходити до ватману, прикріплювати картки і коментувати свої здобутки.

До уваги педагога:

Подякуйте учасникам за їх внесок.

15. Підсумки

Роздатковий матеріал

Додаток 1

Вправа “Тварини”

	Хамелеон	Не має усталених цінностей та власних поглядів; легко змінює їх для того, щоб щоразу пристосуватися до ситуації у групі.
	Сова	Настільки зосереджена на теоріях та ідеях, що не бере до уваги того, що ґрунтується на практичному досвіді.
	Страус	Ховає голову в пісок, аби уникнути проблем чи конфлікту.
	Павич	Настільки прагне хизуватися власним знанням, ідеями та вмінням, що повністю домінує в обговореннях, “виштовхуючи” інших.
	Віслюк	Вперто тримається власних поглядів, не готовий навіть ворухнутися у відповідь на думки та вподобання інших.
	Мавпа	Глузує з усього, що відбувається; неспроможна спрямувати свою енергію на серйозне обговорення та дисципліновану роботу.
	Лев	Настільки потужно висловлює свої переконання, що інші почувають себе заляканими і відступають, аби уникнути конфлікту.
	Миша	Швидко ховається, але готова з люттю накинутись на оточуючих, якщо їй щось не до вподоби.
	Кіт	Жалісливо скиглить стосовно всього, очікує співчуття до своїх проблем, які, на його глибоке переконання, є набагато гіршими, ніж негаразди усіх інших.
	Жаба	Постійно говорить одне й те саме щодо старих проблем.
	Слон	Постійно блокує нові ідеї та ініціативи, кожного разу висуваючи купу причин їх недієвості.

Додаток 2

1.             Я вважаю, що можу зробити такий внесок у групу:

1.1.  Я думаю, що швидко знаходжу і використовую нові можливості.

1.2.  Я можу працювати зі значним колом людей.

1.3.  Творення нових ідея – моя цінна якість.

1.4.  Ще одна моя особливість полягає в тому, що я вмію залучати людей до розмови, якщо відчуваю, що вони можуть зробити своїми ідеями цінний внесок.

1.5.  Моя здатність аналізувати залежить від мого особистого досвіду.

1.6.  Я згоден потерпіти деяку непопулярність, якщо це допоможе осягнути вартісні результати.

1.7.  Зазвичай я відчуваю, що реально буде працювати на практиці.

1.8.  Я можу без пересудів та упереджень запропонувати нову альтернативу.

2.             Якщо у мене можливий недолік при роботі у групі, то він, напевне, полягає в тому, що:

2.1.  Я хвилююсь до того часу, поки захід не буде організовано належним чином і з відповідним керівництвом.

2.2.  Я схильний бути милосердним до тих, хто має усталені погляди, які не отримали достатньої підтримки.

2.3.  Я маю тенденцію багато говорити, коли у групи з’явилась нова ідея.

2.4.  Мої суб’єктивні погляди перешкоджають мені легко, з ентузіазмом погоджуватися з колегами.

2.5.  Якщо це справді необхідно, я можу видаватися сильним і авторитарним.

2.6.  Мені важко керувати на перших позиціях. Можливо, тому, що я надто впливаю на атмосферу в групі.

2.7.  Я маю схильність заглиблюватися в ідеї, які спадають мені на думку, віддаляючись від подій, що відбуваються.

2.8.  Товариші схильні вважати, що мене хвилюють дрібниці та думки щодо можливості неправильного рішення.

3.             Якщо я залучений до проекту з іншими людьми:

3.1.  Я здатен впливати на інших людей без тиску.

3.2.  Моя загальна пильність дає змогу уникнути помилок і огріхів.

3.3.  Я готовий закликати до дії, щоб бути впевненим, що збори не витрачають час намарне і не гублять основної теми.

3.4.  Я можу бути певен, що додам щось оригінальне.

3.5.  Заради спільного добра я завжди готовий повернутися до розгляду доброї ідеї.

3.6.  Я схильний вбачати минулий досвід у нових ідеях.

3.7.  Я припускаю, що моя здібність до роздумів сприяє правильному прийняттю рішень.

3.8.  Я можу відчувати себе впевнено, коли бачу, що вся важлива робота організована добре.

4.             Звичайно, мій внесок у групову роботу це те, що:

4.1.  Я зацікавлений у тому, щоб краще познайомитися зі своїми колегами.

4.2.  Я охоче піддаю сумніву погляди інших і підтримую думку меншості.

4.3.  Я зазвичай можу знайти аргументи, щоб заперечити необґрунтовані докази.

4.4.  Я гадаю, що володію талантом змусити діяти відразу, як тільки-но було розроблено план.

4.5.  Я маю тенденцію уникати очевидного і схилятись до несподіваного.

4.6.  Все, що я роблю, я намагаюсь доводити до досконалості.

4.7.  Я готовий самостійно залучати сторонню допомогу .

4.8.  Якщо мене щось цікавить, я без вагань приймаю рішення і не змінюю його.

5.             Я отримую задоволення від праці, бо:

5.1.  Мені подобається аналізувати ситуацію і зважувати всі можливі рішення.

5.2.  Я зацікавлений у практичному вирішенні проблем.

5.3.  Мені подобається відчувати, що я сприяю добрим стосункам у групі.

5.4.  Я маю сталий вплив на прийняття рішень.

5.5.  Я можу знайти людей з новими ідеями.

5.6.  Я можу змусити людей погодитися з необхідним способом дій.

5.7.  Я почуваюся у своїй стихії там, де можу себе вповні присвятити завданню.

5.8.  Мені подобаються ті сфери діяльності, які збуджують мою уяву.

6.             Якщо мені треба вирішити впродовж обмеженого часу складне питання з незнайомими людьми:

6.1.  Я  буду відчувати себе притиснутим до стіни перед тим, як знайду розв’язання.

6.2.  Я буду готовий працювати з тим, хто знайшов найбільш правильний підхід до розв’язання.

6.3.  Я спробую зменшити об’єм завдання шляхом визначення здібностей кожного і розподілу задачі між усіма.

6.4.  Моя природна наполегливість гарантує те, що розв’язок не віддаляється від наміченого плану.

6.5.  Я припускаю, що зможу тримати себе у руках і збережу свої здібності тверезого мислення.

6.6.  Незважаючи на тиск, я буду зберігати постійність щодо мети.

6.7.  Я буду здатен зайняти позиція лідера, коли відчую, що група не робить поступу.

6.8.  Я буду починати дискусії, щоб стимулювати обговорення нових ідей і рух до мети.

7.             Що стосується проблем, якими я займаюсь у групі:

7.1.  Я схильний бути нетерпимим до тих, хто перешкоджає прогресу.

7.2.  Інші можуть критикувати мене за те, що я надто захоплююсь аналізом і мені бракує інтуїції.

7.3.  Моє бажання забезпечити виконання роботи належним чином підтримує процес рішення.

7.4.  Мені нудно, коли хтось інший бере ініціативу у свої руки.

7.5.  Мені важко почати роботу до того часу, поки я не усвідомлю ціль.

7.6.  Інколи мені важко пояснити і прояснити складні думки, які спадають мені на думку.

7.7.  Мене турбую те, що я не можу виконати всі поставлені іншими вимоги.

7.8.  Я вагаюсь, коли мені треба висловити свої погляди щодо серйозної позиції.

Додаток 3

Предмет	Оцінка НАСА	Аргументи НАСА
Коробка сірників	15	На Місяці немає кисню. Сірники будуть непридатними
Концентрована їжа	4	Добре джерело енергії для людського тіла
50 м нейлонової линви	6	Придатна для подолання перешкод, перев’язок при травмах
Парашутна тканина	8	Може бути використана як захист від сонячного проміння
Грілка на сонячній батареї	13	На сонячній частині Місяця не потрібна
25 банок згущеного молока	12	Важка для травлення їжа
Два пістолети	11	Можливість використати “реактивний рух” при переміщенні
Два 40-літрових балони з киснем	1	Кисень найбільше потрібний для підтримки життя
Зоряна карта для Місяця	3	Важлива для навігації
Гумовий човен і газ для надування	9	Газ може бути використаний для “реактивного руху” при переміщенні
Магнітний компас	14	Непотрібний, бо на Місяці немає магнітного поля
20 літрів води	2	Дуже важливо для виживання на сонячній частині Місяця
Сигнальні ракети	10	Біля космічного корабля можна подати сигнал
Аптечка	7	Через шприц можна вприскувати вітаміни, ліки
Радіо для зв’язку прямої віддалі	5	При виході на пряму лінію можна використати для зв’язку  з космічним кораблем

Інформаційний матеріал для педагога

До групового обговорення “Мандрівка по... групах”

Дуже важко уявити собі ситуацію, коли кожна особа (мала чи велика, юна чи доросла, жіночої або чоловічої статі) жила б абсолютно відокремлено – самотньо у чудовому будинку, на безлюдному острові чи у холодній келії. І хоча такі приклади відомі, ми можемо з певністю сказати: подібна ситуація не є природною. Більше того – людина повинна перебувати в оточенні інших людей для повноцінного розвитку. І  важливо підкреслити: вже від свого народження (для того, щоб мозок немовляти почав працювати, новонародженим потрібно чути голоси інших людей, відчувати тепло тіла, доторки, спостерігати за різними об’єктами).

            Впродовж життя ми дуже часто змінюємо наше оточення: прокидаємося вранці й зустрічаємося з батьками і братиками/сестричками; йдемо до школи і бачимо сусідів; заходимо до класу і починаємо невгамовні розмови з товаришами та друзями, з якими навчаємося ось уже кільканадцять років. І кожного разу ми взаємодіємо в межах якоїсь групи (“група” походить від італійського gruppo – “в’язанка”). Якщо ж наше життя минає у групах, чи не вартує знати і краще розуміти це поняття, закономірності творення і функціонування груп?

Група – відносно незначна кількість індивідів (3-50 осіб), об’єднаних цілями і завданнями, у якій суспільні відносини виявляються у формі безпосередніх особистих контактів.

Чи є наш клас групою?

... відносно незначна кількість індивідів – у нашому класі навчається Х учнів, що є, порівняно, невеликою кількістю; слід зауважити, що переважно групи складаються з 6-10 осіб, тому і в нашому класі можуть бути (є) кілька менших груп (уточніть з учнями, чи так є насправді).

... об’єднаних цілями і завданнями – спільна ціль класу – навчатися, здобувати знання; спільні завдання – підготовка до зайнять, чергування у класі та по школі, підготовка до творчих вечорів, участь у конкурсах, подорожі та екскурсії тощо.

... суспільні відносини виявляються у формі безпосередніх особистих контактів – наші стосунки відбуваються з дня у день в одному місці і, в основному, тим самим складом; ми розмовляємо між собою, розповідаємо про свої враження, цікавимося думками інших, різним чином реагуємо на поведінку, спостерігаємо один одного не за посередництва когось, а особисто.

Отже, шкільний клас (або менші утворення всередині класу) може бути прикладом групи.

Ви також об’єдналися у групи для проведення гри: вас було небагато; ви мали спільну ціль – полетіти на килимку, і завдання – перевернути його, не ступивши на підлогу; для виконання цього завдання ви були змушені спілкуватися.

Психологи визначають п’ять категорій груп:

Умовні – реальні;

Формальні – неформальні;

Слаборозвинуті – високорозвинуті;

Дифузні – колектив;

Референтні – нереферентні.

            (Після кожного означення запропонуйте учасникам визначити категорію групи, утвореної для проведення гри – реальна, формальна, слаборозвинута, дифузна, нереферентна – і навести кілька власних прикладів).

Умовні групи – групи, члени яких об’єднані за якоюсь спільною ознакою. Наприклад: стать, вік, професійна приналежність, національність.

Реальні групи – груп, у яких люди перебувають постійно в умовах щоденного життя  й  діяльності.

Формальні групи – групи, які мають офіційно обумовлену ззовні структуру.

Неформальні групи – групи, які творяться на основі особистісних уподобань.

Слаборозвинуті групи – перебувають на початковому етапі розвитку.

Високорозвинуті групи – давно створені, вирізняються єдністю цілей та спільних інтересів, високо розвинутою системою стосунків, організацією, згуртованістю

Дифузні групи – випадкові групи, члени яких об’єднані лише емоціями і переживаннями.

Колектив – вища форма об’єднання людей, яка творить найбільш сприятливі умови для спільної діяльності.

Референтні групи – уявні групи, на які орієнтуються люди у своїх зацікавленнях, уподобаннях, симпатіях, антипатіях.

Нереферентні групи – групи, до яких люди реально належать і в яких працюють.

Об’єднайте учасників у 5 груп і дайте завдання обговорити, якою групою є клас у кожній з п’яти категорій. Час для обговорення – 5 хвилин. Після завершення обговорення групи по черзі презентують і обґрунтовують своє рішення в одній категорії. Інші групи мають можливість, у разі потреби, висловити свою позицію.

До уваги педагога:

Клас є реальною – формальною (з неформальними підгрупами) – високорозвинутою – нереферентною групою – колективом.

Тема:

Прогнозування життєвих перспектив і проектування професіональної кар'єри

Мета: сприяти усвідомленню учасниками важливості проектування професійної кар'єри як складової життєвого самовизначення та основи прогнозування життєвих перспектив, актуалізувати професійне самовизначення учасників.

Завдання:

-  розкрити сутність понять “життєві перспективи”, “професійна кар’єра”;

-  показати необхідність прогнозування та планування життєдіяльності людини;

-  ознайомити з алгоритмом проектування професійної кар'єри;

-  формувати вміння складати професійний план.

 Ключові слова: проектування, професійна кар'єра, життєві перспективи

Загальна інформація про тренінг

 Тренінг є складовою частиною програми “ Культура життєвого самовизначення”.

Категорія учасників тренінгу: учні 9 класу

Кількість учасників тренінгу: до 20 осіб

Час, необхідний для проведення тренінгу: 4 години

Тренінгове приміщення: простора кімната зі стільцями, розташованими у формі кола.

Форма проведення: просвітницький тренінг.

До кожної вправи тренінгу пропонуються орієнтовні запитання для обговорення – це надає можливість учасникам проаналізувати отриману інформацію, знання чи власний досвід, набутий під час виконання вправи, зосередитись на навичках, які відпрацьовуються. Запитання для обговорення – відкриті: припускають безліч відповідей. При підготовці до проведення занять тренер може підібрати й додаткові запитання, виходячи з мети вправи.

 Структура тренінгу

Етап	Методи і форми	Час, хв.	Очікувані результати
Вступ	Пояснення педагога	3	Учасники розуміють мету і завдання тренінгу
Обговорення принципів роботи на тренінгу	Мозковий штурм	7	Прийняті принципи роботи групи на тренінгу.
Вправа “Чи вийшла картинка? ”	Індивідуальна робота учасників з наступним обговоренням у великому колі	40	“ Створення “ учасниками свого майбутнього, відпрацювання умінь щодо самопрезентації
Визначення очікування учасників від тренінгу	Обговорення в великому колі	20	Учасники усвідомлюють мету та завдання тренінгу, розуміють необхідність чітко визначати мету своєї  участі в будь-якій діяльності ( наприклад на тренінгу)
Вправа “ Чи збуваються мрії?!”	Інформаційне повідомлення педагога, побудоване на основі структурованих запитань до учасників та їх відповідей	20	Учасники розуміють необхідність “переформулювання” своїх мрій у цілі, планування життєвих перспектив
Вправа “Карта життя”	Індивідуальна робота учасників	50	Створення учасниками  лінії (“перспективи”) свого майбутнього
Вправа “Моя професія – основа життєвого успіху”	Метод візуалізації	30	Уявлення щодо майбутньої професії ,кар’єри
Вправа “Як я себе оцінюю”	Робота у великому колі	30	Учасники усвідомлюють, що в основі професійної кар’єри полягає їх здатність об’єктивно оцінювати себе
Вправа “Проектування професійної кар’єри”	Індивідуальна робота з наступним обговоренням у великому колі	40	Учасники навчаться складати план побудови професійної кар’єри
Підведення підсумків очікування		10	Учасники розуміють, що вони відповідальні за досягнення мети( як на тренінгу, так і в житті)

Вступ ( 3 хв.)

Педагог повідомляє мету, завдання та розклад тренінгу.

До уваги педагога:

Бажано мету і завдання тренінгу написати на великому аркуші паперу.

Обговорення принципів роботи на тренінгу (7 хв.)

Мета: виробити принципи роботи групи на тренінгу

Обладнання: великий аркуш паперу.

Хід проведення:

     Педагог говорить: “Для ефективної роботи на тренінгу, тобто щоб досягти поставленої мети, завдань тренінгу і працювати в дружній, творчій атмосфері, учасники приймають правила або домовляються про принципи співпраці”.

Пропонуються такі принципи.

1.      Принцип позитивності. (Бути позитивними в ставленні до себе та інших. Не критикувати, виявляти терпимість, повагу)

2.      Принцип пунктуальності. (Вчасно починати та закінчувати роботу над завданням; дотримуватись регламенту).

3.      Працювати на результат. (Виявляти активність; усвідомлювати мету завдання; прислуховуватись до думок інших...)

До уваги педагога:

Принципи бажано записати на ватмані чи дошці, щоб у разі необхідності до них можна було б звернутися.

Вправа  “Чи вийшла картинка”       (40хв)

Мета: допомогти учасникам виділити їх особисті якості та цілі в житті.

Обладнання: папір і маркери для кожного члена групи, клей і ножиці, журнали, каталоги, газети, ручки/олівці.

До уваги педагога:

Доберіть журнали, каталоги, газети таким чином, щоб на картинках були представлені різні сфери життя людини, різні  професії.

Хід проведення:

    Педагог пропонує групі уявити, що знімається новий фільм. Цей фільм про підлітків, яких перенесли в майбутнє доросле життя без будь-якої підготовки, за одну ніч. Продюсери хотіли б знати, що представляють із себе підлітки, яких вони могли б запросити на зйомки. Тому кожному учаснику пропонується презентувати себе, а також уявити якими вони бачать себе в майбутньому. Для цього учасники мають заповнити таку візитну карточку:

Це я!

Це моє майбутнє

Педагог надає учасникам інструкцію :

“Кожний із вас отримає аркуш паперу. Перегніть його пополам і напишіть вгорі на кожній половині ”Це Я!” і ”Це моє майбутнє” ( див зразок вище ). У першій половині (“Це Я!” ) запишіть ваші позитивні якості, навички, фізичні дані, досягнення. Ви можете використати картинки з журналів, свої малюнки, слова, фрази або рядки з пісень, які характеризують вас. У другій половині (“Це моє майбутнє”) створіть картинку, що показувала б вас у майбутньому. Сюди залучіть ваші мрії про освіту, професію, кар'єру, сім'ю”

До уваги педагога:

 Зверніть увагу учасників на те, що візитна карточка допоможе їм під час інтерв'ю з продюсерами, це їх шанс!

 Час виконання: 10 хв.

 На наступному етапі кожен учасник називає своє ім’я та подає візитну карточку.

Після закінчення презентації педагог пропонує учасникам розмістити свої роботи на дошці або стіні, прикріпивши її скотчем.

Запитання для обговорення:

-       Які думки виникали у вас, коли ви слухали презентацію і дивилися на картинки інших ?

-       Що ви дізналися про себе, виконуючи це завдання?

-       Що б вам хотілося додати в свою картинку, але ви не знайшли необхідного матеріалу?

-       Чи складно було уявити своє майбутнє? Якщо так, то чому? Якщо ні , то чому?

-       Як ви вважаєте, чому в візитній карточці дві половинки?

-       Чи схожі ваші теперішні та майбутні картинки ? Якщо так, то чому? Якщо ні , то чому?

-       Бажано підвести учасників до висновку, що від них теперішніх залежить, якими вони будуть у подальшому житті, яким буде їхнє майбутнє).

-       Як ви вважаєте, чи візитна карточка, яку ви заповнювали для продюсерів, стане вам у нагоді для вашого подальшого життя, вашого майбутнього? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?

Визначення очікування учасників від тренінгу (20 хв.)

Мета: допомогти учасникам визначити очікування від тренінгу.

Обладнання: великий аркуш паперу , на якому, “намальований” пісковий годинник.

Хід проведення:

     Педагог нагадує учасникам тему тренінгового заняття: “Прогнозування життєвих перспектив і проектування професійної кар’єри “, акцентує увагу на меті та завданнях тренінгу.

Педагог пропонує кожному учаснику подумати і записати на аркушах паперу у вигляді піщинок відповісти на запитання “Що я очікую від тренінгу?” ( про що хотіли б дізнатися, яку інформацію отримати, які навички набути, над розвитком яких особистих умінь попрацювати, для чого потрібна інформація в майбутньому)

Кожний учасник прикріплює свої “очікування” на плакат, з зображенням піскового годинника.

Запитання для обговорення:

Як ви думаєте, чому ми з вами визначали особисті очікування від тренінгу?

Вправа “Чи збуваються мрії !” (20 хв.)

Мета: визначити, що таке мета (ціль) і чому важливо планувати життєві перспективи.

v     Обладнання: аркуші паперу.

Хід проведення:

     Вправа проводиться в декілька етапів. На першому учасники стають у коло і демонструють, що вони робили протягом останнього місяця (наприклад, вчилися, ходили на дискотеку) за допомогою невербальних засобів.Потім педагог пропонує учасникам записати чи намалювати на аркуші паперу ці дії й поки що залишити їх у себе. На наступному етапі педагог запитує: “Чи завжди мрії стають реальністю? Що треба зробити, щоб мрії стали дійсністю, справдилися? Педагог пропонує учасникам порівняти зроблені записи з текстом, що на візитних карточках, які вони виготовили у вправі “Чи вийшла картинка?”.

Педагог запитує:

     Як ви вважаєте, чи те що ви робили протягом місяця, сприятиме здійсненню ваших мрій? Хто може зробити мрії реальністю? Що для цього треба зробити?

Педагог акцентує увагу учасників на тому, що для того аби мрія стала реальністю, необхідно, насамперед “переформулювати” мрію в ціль, тобто чітко визначити мету і працювати над її досягненням.

Педагог пише слово ”мета” на аркуші паперу і пропонує учасникам дати визначення.

Потім він дає таке визначення: ”Мета — намагання  людини досягти чого-небудь”.

Ціль – уявний наслідок дій людини, на досягнення якого ці дії спрямовані. Стан справ, якого ми сподіваємось досягти. Ціль -  не процес, а  результат.

Педагог пропонує учасникам провести паралель між спортом і життям і запитує, як співвідносяться цілі в спорті та цілі в житті. Записує відповіді учасників на аркуші паперу.

До уваги педагога:

Додайте наступні моменти, якщо вони упущені:

v     Цілі мають напрям і значення, як у грі, так і в житті.

v     Цілі роблять гру і життя більш захоплюючими.

v     Цілі мають бути чітко визначеними,аби знати,  що треба, щоб досягнути їх.

v     Цілі обмежені у часі. Деякі мають бути завершені до певного часу. Це буває і в спорті, і в житті.

v     В житті й у спорті цілі досягаються не відразу, а поступово крок за кроком.

До уваги педагога:

             Поясніть учасникам, що цілі, яких досягають за короткий проміжок часу, за тиждень або місяць, називають короткостроковими цілями. Виграти одну гру — приклад короткострокової мети. Цілі, яких необхідно досягнути за тривалий проміжок часу (наприклад,  за декілька років закінчити університет), називають довгостроковими  цілями. У спорті довгострокова мета — виграти міжнародні змагання. Довгострокові цілі становлять життєву перспективу.

Правильне визначення цілі є першим кроком в її досягненні. Чим зрозуміліші цілі, тим легше спланувати свою діяльність так, щоб якнайшвидше їх досягти.

Для того аби мрії збулися, необхідно усвідомити, чого прагнеш і розробити  план дій для досягнення.

До уваги педагога!

Учасники отримують роздавальний матеріал “Як зробити так, щоб мрії здійснилися”, де розписані шість  кроків до досягнення мети.

Запитання для обговорення:

-       Як ви розумієте вислів „життєва перспектива”?

-       Що було відкриттям для вас на занятті?

-       Яку нову інформацію ви отримали?

-       Що треба зробити аби мрії збулися ( Для того, щоб мрії збулися, необхідно усвідомити, чого прагнеш, розробити кроки до їх досягнення ).

Роздавальний матеріал “Як зробити так, щоб мрії здійснилися”

(1) Визначте мету

(2)   Визначте, до якого часу її треба здійснити.

(3)   Розбийте план дій по кроках.

(4)  Подумайте заздалегідь, що може перешкодити в її досягненні.

(5)   Подумайте, як ви можете здолати перешкоди.

(6 ) Визначте ресурси.

Вправа “Карта життя”

Мета: допомогти учасникам спрогнозувати життєві перспективи.

Обладнання: аркуш паперу і маркери або дошка і крейда, олівці, фломастери, ручки.

Хід проведення:

Педагог розпочинає з того, що розповідає учасникам  таку історію:

“Якоюсь мірою життя нагадує річку, по якій ми пливемо в човні. Можна нічого не робити в човні, просто плисти за течією. Час від часу човен  прибиватиметься  до якогось берега. Уявімо, що вам хочеться потрапити в якесь особливе місце на річці. Ви знаєте, що це - райське місце. Воно безпечне, красиве, там чудовий клімат. Там люди, які вам подобаються і немає прикрощів. Але ви не зможете туди потрапити, якщо будете просто плисти за течією. Ви маєте дотримуватися певного курсу.Тоді ви пройдете через пороги, іноді, може, доведеться навіть гребти проти течії. Там можуть бути й інші перешкоди. Може, вам навіть доведеться тягнути човна вздовж берега. Це набагато складніше, ніж просто лежати в човні й плисти за течією.

 Але зусилля ваші варті того. Ви знаєте, куди вам плисти, тому ви плануватимете цю подорож найретельнішим чином. Коли вас охоплюватиме втома, образ того, що ви згодом побачите та отримаєте, зігріватиме вас. Може ви зробите неправильний крок і трохи заблукаєте, але оскільки ви знаєте, куди плисти та у вас є карта, ви знайдете шлях. І це дасть вам додаткову енергію, щоб продовжувати йти до своєї  мети. І нагородою вам буде острів, де ви залишите біля берега човен і натішитеся життям на острові”.

Педагог запитує групу: “Що допомогло б швидше досягти результату, краще плисти по річці (маршрут)?

До уваги педагога:

Скажіть групі, що розробка життєвого маршруту — це планування життя. Це  приклад постановки довгострокових цілей.

v      

v     Педагог малює малюнок

v            

і пропонує групі подумати про лінії свого життя, починаючи від теперішнього часу і, наприклад, через 30, 40 чи 50 років.

 Педагог каже: уявіть собі різні події, які можуть статися в вашому житті. До них можна віднести закінчення школи, одруження, влаштування на роботу, подорож до Африки, участь у спортивних змаганнях і т.д.

Запишіть, принаймні, три події в майбутньому, які, на вашу думку, стануться до 20 років. Яких цілей ви досягнете? Це може бути: закінчення школи, служба в армії, вступ до вузу, влаштування на роботу.

v      Запишіть, які, принаймні, три події стануться з вами після 20 років. Це може бути: закінчення вузу, подорожі ,одруження, народження дитини, професійна кар’єра.

     Педагог пропонує учасникам індивідуально прокласти маршрут свого життя, створити „карту життя”; на маршруті відмітити, описати свій життєвий шлях. Маршрут може відображати те, що відбудеться через 2 роки після закінчення школи, через 5 років, події що  відбуватимуться через 15 років, через 40 років. Для відтворення на маршруті учасники вибирають стільки сфер життєдіяльності, скільки зможуть: міжособистісні стосунки, професія, здоров'я, сім'я.. Подібно до того, як звичайно відбувається на маршруті, одні події мають передувати іншим життєвим подіям. Наприклад, якщо учень бачить себе через 40 років видатним футбольним тренером, то попередньою метою неодмінно має бути намагання навчитися грати в футбол на шкільному стадіоні.

 Час виконання: 25 – 30 хв.

 Педагог пропонує учасників представити „ карту життя.”

До уваги педагога:

Запропонуйте учасникам після закінчення тренінгу взяти „карту життя” додому і обговорити її з батьками.

Запитання для обговорення:

-         Що було легше мріяти чи формулювати цілі, прогнозувати життєві перспективи? Чому?

-         Подумайте про річку і човен, коли ви пливете за течією, не веслуючи і отримуючи задоволення. Яких цілей можна досягнути легко? Для яких цілей треба докласти зусилля?

-         Чому на „карті життя” події йдуть одна за одною?

-         Яке місце на „карті життя” посідає ваша професія ?

Вправа “Моя професія – основа життєвого успіху” (30 хв.)

Мета: допомогти учасникам уявити майбутню професію, кар’єру.

Обладнання: ручка/олівець, папір.

Хід проведення

Вправа проводиться в два етапи.

Педагог зачитує наступні твердження і пропонує учасникам подумати, які з них точніше відповідають їхньому ставленню до вибору професії.

Твердження

1.Ти не хочеш думати про те, що буде, коли ти закінчиш школу. Тобі здається, що все вирішиться само по собі. Ти сподіваєшься, що якосьто воно буде. Ти думаєш, що у кожного своя доля і від долі не втечеш.

2.Ти не думаєш про свій вибір . У тебе є авторитетні батьки, друзі. З ними ти почуваєшся впевнено. Ти не приймаєш рішення і тебе влаштовує, що за тебе все вирішує хтось.

3.Ти використовуєш будь-яку можливість, аби більше дізнатися про себе і про світ професій. Тобі цікаво робити те, чого ніколи раніше не доводилось. І при цьому в тебе немає почуття страху, що не вдасться. Ти знаєш, що можливості людини безмежні. Ти хочеш все про себе знати.

4.Ти впевнений, що зможеш вирішити проблему вибору своєї професії самостійно. В тебе є декілька варіантів розв’язання цього питання. Ти знаєш, що це за професії, які вимоги вони ставлять перед тобою, де можна цього навчитися. Ти хочеш мати підтвердження фахівця, що вибір зроблений правильно.

Запитання для обговорення:

-         Яке з цих тверджень найближче вам? Чому?

-         Який варіант є оптимальним ? Чому ?

Після обговорення педагог пояснює, що в рамках тренінгу розглядатиметься питання, як проектувати професійну кар’єру. Перший з цих кроків — ваше уявлення про майбутню роботу.

Запропонуйте учасникам заплющити очі та уявити їх майбутню роботу. Учасники мусять сконцентруватися на тому, що вони дійсно хочуть отримати в майбутньому.

Педагог зачитує текст.

До уваги педагога:

Коли Ви будете читати текст, запропонуйте підліткам не розплющувати очей. Робіть, де треба, паузи і, відповідно, міняйте голос.

Текст:                                                               Візуалізація: майбутня професія Уявіть собі, що Ви в ліжку, ви заснули, і коли Ви прокинулися завтра вранці, то минуло 10 років! Ви вже не підліток, а доросла людина. Продовжуйте сидіти із заплющенними очима і помрійте, яким може бути життя через 10 років. Уявіть, що Ви побачите навколо себе! Де ви тепер живете? Це будинок, квартира? Що Ви бачите із свого вікна? Інші будинки? Природу? Які у Вас меблі? Чи є щось у будинку, чим Ви пишаєтесь? Яким є Ваше житло в зв'язку з тим, що Ви працюєте…(тривала пауза). Подумайте, хто ще живе з Вами. Дружина? Діти? Батьки? Який буде склад сім'ї, якщо Ви будете працювати…(довга пауза). Уявіть, що Ви йдете на роботу, яку Вам завжди хотілося мати. Що це за робота? Що Ви одягнете на роботу? Це будуть джинси і светр або діловий одяг? Може, форма? Уявіть, як Ви одягнуті, коли Вам треба йти на роботу. Як ви виглядаєте…? (довга пауза). Як Ви добираєтеся до роботи? Як виглядає той транспорт, яким Ви будете добиратися? Як далеко це від Вас? Що Ви будете бачити на шляху до роботи…? (довга пауза) Розпочався Ваш робочий день. Ви звітуєте комусь? Чи приходять до Вас люди, щоб отримати завдання? Що Ви повинні робити? Яким обладнанням управляти? Які у Вас обов'язки? Який у Вас робочий день…? (довга пауза). Сьогодні день зарплати. Скільки Ви отримали? Яка Ваша місячна, річна зарплата? Скільки Ви хочете заробляти через 10 років? (довга пауза). Ваш уявний день закінчився. Ви повернулися додому, і зараз знаходитесь у своєму ліжку. Розплющіть очі і повільно поверніться в теперішній час.

Після того як учасники розплющать очі, запропонуйте їм описати або намалювати, що вони собі уявили. Час виконання: 10 хв.

Запитання для обговорення:

-       Легко чи складно думати про майбутню професію? Чому?

-       Яким чином уже зараз ви готуєтеся до майбутньої професії?

-       Що ви можете зробити для досягнення  своєї мети?

-       Чи хотіли б ваші батьки, щоб ви працювали в тій галузі, яку ви вибрали?

-       Як багато ви знаєте про роботу батьків, дорослих? Наскільки це співвідноситься з вашими цінностями?

-       Чому вправа називається “Моя професія – основа життєвого успіху”?

Вправа „Як я себе оцінюю”

Мета: допомогти учасникам зрозуміти, що успішність кар’єри залежить від уміння об’єктивно себе оцінювати.

Обладнання:

Хід проведення:

Педагог розповідає притчу:

Жив на світі фермер, який розводив курей. А ще він був скалолазом. Одного разу, підіймаючись на чергову скелю, він побачив величезний виступ. На цьому виступі було гніздо, в якому лежало три великих яйця. Це були яйця орлів. Розуміючи, що чинить погано,фермер, однак, узяв одне з яєць і поклав в свій рюкзак, оглядаючись чи немає поблизу орлиці, швидко побіг додому. Повернувшись на ферму, він відніс яйце орла в курник. Курка, що висиджувала яйця, сприйняла це яйце як своє.

Через певний час яйце тріснуло і малюк- орел побачив світ. Він голосно прокричав, дивлячись на курку “Мама!” Орлятко зростало разом зі своїми “братами і сестрами” курчатками. Воно робило все, що робили курчатка. Орел квохтав, клював зернятка, шумно тріпав крилами, щоб як решта курчат підлетіти і впасти в порохи, шукав черв’яків.

Так йшли дні за днями, він робив одну і ту ж роботу, жив турботами курячого роду. Та одного разу він підняв очі догори і побачив як високо-високо в небі, гордо розкинувши крила  летить орел.

-         Хто це? - запитав старий орел у курки. - Він прекрасний! Скільки сили і гармонії в кожному його русі!

-         Це орел, - відповіла курка. Це небесна птаха! А ми - ми просто кури!

Так сталося, що орел все життя думав, що він курка і так і не знайшов себе. Він ніколи не став орлом.

Запитання для обговорення:

-       Про що ця притча?

-       Чи не буває так у житті, що людина, маючи певні здібності й талант, не розкриває їх?

-       Чому так трапляється?

До уваги педагога:

Поясніть учасникам, що найчастіше так відбуваєть тому, що людина не змогла знайти своє місце в житті. Для того, аби визначити для себе “ ким бути?” , треба багато знати і вміти.

Педагог запитує: Що таке професійна кар’єра?

Він записує висловлювання учасників. А потім дає визначення:

Професійна кар’єра - це здатність людини самореалізовуватися в певному виді діяльності й досягати найвищих результатів.

Запитання для обговорення:

-       Що, на вашу думку, потрібно для побудови професійної кар’єри? (знання, уміння, навички, інтерес, здібності, розуміння того, чого ти хочеш досягти)

Педагог говорить:

„Успішність вибору професії, професійної кар'єри залежить від вашої здатності оцінювати себе об'єктивно і прогнозувати професіоналізм у конкретних видах діяльності.

Він записує терміни, що характеризують види діяльності , а дошці:

управління, обслуговування, освіта, оздоровлення, творчість, виробництво, конструювання, дослідження, захист, контроль.

Педагог запитує в учасників: Як ви розумієте значення цих слів? Дайте свої відповіді,  оцініть свої здібності щодо цих видів діяльності за п’ятибальною шкалою, обвівши одну з п'яти цифр.

Час виконання: 10 хв.

Учасники презентують свої напрацювання.

Педагог зачитує точні формулювання:

-   Управління — це керування чиєюсь діяльністю.

-  Обслуговування — це робота по задоволенню чиїхось потреб.

-  Освіта — ця процес передачі знань і навичок, формування особистості.

-  Оздоровлення — це позбавлення від хвороб та їх попередження.

-  Творчість — це створення оригінальних творів.

-  Виробництво — це виготовлення якої-небудь продукції.

-  Конструювання — це проектування деталей і об'єктів для подальшого їх виробництва.

-  Дослідження — це наукове вивчення чого-небудь (будь-кого).

-  Захист — це охорона від ворожих дій.

-  Контроль — перевірка, спостереження з метою перевірки.

Коментар педагога: „Ви спробували спрогнозувати свою успішність у цих видах діяльності. Наскільки точні ваші прогнози, покаже час, тому що професійна придатність виявляється тільки в практичній діяльності”

Вправа “Особистий професійний план”

Мета: формувати в учасників уміння складати професійний план.

Обладнання: аркуші паперу

Хід проведення

Педагог запитує в учасників, як вони розуміють поняття „професійний план”.

Потім дає таке визначення:

Професійний план — уявлення про свою професійну діяльність на найближче і віддалене майбутнє, кроки на шляху досягнення професійної майстерності, кар’єри.

.Плануючи свою професійну кар'єру, необхідно виділити наступні моменти:

1) головна мета (ким хочу стати, чого досягнути, яким хочу бути);

2) перелік найближчих і подальших конкретних цілей;

3) шляхи і засоби досягнення найближчих цілей;

4) зовнішні умови досягнення цілей;

5) внутрішні умови досягнення цілей;

6) запасні варіанти і шляхи їх досягнення.”

В житті людини уявлення про близьке і далеке майбутнє відіграє таку ж важливу роль, як і прокладений штурманом на карті курс морського судна або літака. Чи Буде судно натикатися на несподівані мілини, забрідати в непередбачені гавані чи ні, залежить від чіткості, ясності та обґрунтованості цього плану.

Педагог забезпечує учасників роздавальним матеріалом („Матриця складання професійного плану”), пояснює його і дає завдання „скласти особистий професійний план”. Час виконання: 30 хв.

 Учасники презентують свої напрацювання.

Запитання для обговорення:

-       Як, яким чином вплинула презентація інших на ваше бачення проектування професійної  підготовки ?

-       Для чого ми виконували цю вправу?

Підведення підсумків

 Мета: сприяти розумінню учасниками того, що тільки вони відповідальні за досягнення своєї мети (як на тренінгу, так і в житті), підвести підсумки тренінгу.

 Обладнання: великий аркуш із  записаними очікуваннями учасників

 Хід проведення

Учасники підходять до „ пісокового годинника”,  беруть свої записи очікуваннь, підсумовують, наскільки вони справдилися, і прикріплюють їх у нижню частину „пісокового годинника” .

Запитання для обговорення:

-       Чому реалізувалися наші очікування?

-       Хто несе відповідальність за їх реалізацію? Хто відповідальний за досягнення цілей в житті.

 Коментар педагога:

-  Ви мусите  знати, чого ви хочете досягнути таі активно діяти відповідно до намічених цілей.

-  Успіх , досягнення цілей вимагає дисципліни і ретельності.

-  Вашим найкращим ресурсом є ви та інші люди.

Література

Резапкина Г.В. Я и моя профессия. Программа профессионального самоопределения для подростков: Учебно-методическое пособие для школьных психологов и педагогов. – М., 2000. – 128 с.

РОЗДАТКОВИЙ матеріал

Матриця складання професійного плану

1. Подумайте про свої професійні цілі: чого б ви хотіли досягнути в майбутньому?

2. Напишіть головну мету (ким я хочу бути, чого досягнути, яким я хочу бути)

3. План: які кроки треба зробити, щоб досягти мети? (найближчі й подальші конкретні цілі)

1)

2)

3)

4)

4. Шляхи і засоби досягнення цілей (внутрішні та зовнішні)

5. Перешкоди: Що може перешкодити досягненню мети?

1)

2)

3)

6. Рішення: Що ви можете зробити, аби подолати перешкоди?

1)

2)

3)

„АЛГОРИТМ КРОКІВ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ „

1. АНАЛІЗ МЕТИ

У чому конкретно виявляється мета? Якщо вона сформульована в загальному вигляді, (я хочу бути щасливою людиною і т. п.), спитай себе: що значить для мене досягнути цієї мети?

2. ОЦІНКА РЕАЛЬНОСТІ

Де ти перебуваеш зараз по відношенню до своєї мети? Оціни і запиши, що ти вже знаєш, умієш, можеш

3. ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ

Список можливостей має бути якомога більший! Враховуй як внутрішні умови, так і зовнішні (сприятливі обставини, допомога "якихось людей).

4. РЕАЛЬНІ ДІЇ

Що треба зробити, щоб досягнути мети? Дії мають бути доступними перевірці та контролю (як зможу перевірити це?) Якщо важко відповісти, проведи сам на сам мозкову атаку. Зроби для початку найпростіші дії, які, напевно, приведуть до успіху. Це стане стимулом для подальшої роботи.

   5. КОНКРЕТИЗАЦІЯ ДІЙ

Точно визнач тривалість кожної дії за часом. Тим самим включається ще одне вимірювання - швидкість руху до мети, що зробить мету більш визначеною.

6. ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУ

Час виконувати намічене. Дуже важливо поводитися і діяти так, неначе ти вже досяг своєї мети. Нехай будуть зриви – це не має значення! Процес пішов! Щоб не забувати, напиши собі записки і розмісти їх так, щоб вони часто потрапляли тобі на очі. В записках на кожний день має бути написана та мета, до якої прагнеш, і та проста дія, яку сьогодні треба здійснити заради бажаної мети.

7. ПЕРЕВІРКА І КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТІВ

Найкраще завести таблицю ( по горизонталі - дії, по вертикалі - тимчасові відрізки, по яких ти себе перевіряєш). Чим частіше це робити, тим краще.

Важливо самому бачити, чи вдається що-небудь і вчасно зробити, чи, може, щось не виходить. Можна вигадати собі нагороду за виконання окремих пунктів. Покарання при цьому неефективні!

Не обов'язково робити таблицю. Головне, щоб було видно результат. Наглядність дає можливість переусвідомити вибрану стратегію і спланувати подальші дії.

Словник ПОНЯТЬ ТА термінів

Проектування – процес створення проекту – прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, стану.

Кар'єра (від італ. carriera – біг, життєвий шлях, терен), 1) просування в якій-небудь сфері діяльності. 2) Досягнення популярності, слави, вигоди. 3) Позначення роду занять, професії (наприклад, кар'єра вчителя).

План– система взаємопов'язаних, спрямованих на досягнення єдиної мети завдань, що визначають порядок, терміни і послідовність здійснення окремих заходів.

Мета – уявний образ наслідків людської діяльності, який має бути досягнутий завдяки певним діям.

Самовизначення – усвідомлення людиною свого місця в природі та суспільстві, зайняття нею певної позиції, вибір нею певного життєвого шляху і певного виду діяльності.

Самореалізація – цілісність людини, спрямована на реалізацію нею свого власного „Я”, на розкриття і розвиток своїх задатків і здібностей, на розуміння використання своїх можливостей і втілення в життя своїх планів і намірів.

Ціль (мета) – уявний наслідок дій людини, на досягнення якого ці дії спрямовані.

---

* “Формування здорового способу життя”: Навч. посібник. Українсько-канадський проект “Молодь за здоров’я”/Упорядник Р.Я. Левін. – К., 2000.

Інформаційний матеріал для педагога

Перелік власних імен та їх значення

Олександр – “захисник людей” (давньогрецьке); несе в собі впевненість, силу, наполегливість, вроджену схильність до лідерства.

Олексій – “божа людина” (давньогрецьке); урівноваженість Олексіїв робить їх чудовими слухачами і порадниками. Вони вміють співчувати і співпереживати.

Алла – “ця богиня” (давньоарабське); пішло від давньоарабської богині Аллат – богині долі. Це володарки сильного характеру та щасливої вдачі.

Анастасія – “воскресіння” (давньогрецьке); дуже спокійна та мрійлива, легко закохується, любить вишукані дрібнички.

Анатолій – “східний” (грецьке); за характером м’яка людина, схильна до мрійливості, дуже любить похвалу та пишність.

Андрій – “мужній” (давньогрецьке); веселун, душа компанії, дуже успішний, терплячий, працелюбний.

Антон – “той, що вступає у бій” (давньогрецьке); саме ім’я закликає до дії й разом із тим, нагадує про обережність. Антон не прагне бути в центрі уваги у великих компаніях, але серед своїх може верховодити.

Артем – “робітник” (грецьке); прямолінійна людина, поміркована, цілеспрямована, віддана.

Борис – “славний в боротьбі” (старослов’янське); має великий заряд сили, наснаги, твердості.

Вадим – “той, хто має привабливість”, “любимий” (старослов’янське); спокійний, поміркований, правдивий.

Валентин – “сильний”, “міцний” (латинське); добрий, чуйний, гарний співрозмовник.

Валентина – “сильна”, “міцна” (латинське); добродушна, вразлива, іноді може бути досить суворою.

Валерій – “бадьорий” (латинське); впевнений, цілеспрямований, гарний співрозмовник, веселий, дотепний.

Василь – “царський” (грецьке); повільний, спокійний, розсудливий, працелюбний, відповідальний.

Віра – врівноважена, спокійна, добродушна, розсудлива.

Віктор – “переможець” (латинське); імпульсивний, легко захоплюється будь-чим, завжди прагне до перемоги.

Віталій – “життєвий” (латинське); для власника цього імені характерні: оптимізм, рухливість, мрійливість, вразливість.

Володимир – “володар світу” (старослов’янське); відрізняється величчю душі, шляхетністю, впевненістю в собі й своїх силах, товариськістю.

Владислав – “володар слави” (старослов’янське); для нього характерні: твердість, стійкість, сила волі, відкритість.

Ганна – “благодать”(давньогрецьке); терпляча, відкрита, милосердна, любляча, довірлива.

Дарина – “сильна”, “переможниця” (перське); життєрадісна, любить пустувати, імпульсивна, впевнена в собі, емоційна.

 Слово до батьків

Шановні батьки!

Ще у віршах легендарного давньогрецького поета Гомера йшлося про те, що “... без імення ніхто між людей не буває. Хто б не народився на світ – родовита людина чи проста. Кожному з них, породивши, батьки надають вже імення” (“Одіссея”, пісня восьма)

У всіх людей є імена. Це здається настільки природним, що ніхто над цим навіть не замислюється. А це ж так важливо знати, хто і чому дав тобі таке ім’я, звідки воно походить, що означає...

Шановні батьки! Поговоріть із своєю дитиною про її ім’я. Розкажіть, хто і чому її так назвав, яка історія цього імені, його походження. Допоможіть дитині (при потребі) створити асоціативний малюнок її імені (на що воно схоже, в якому кольорі бачить його дитина тощо).

Ці випадки зібрано з листів учнів до уповноваженого з питань учнів або з питань дискримінації, які написали батьки або самі діти. В деяких випадках мала сплатити компенсацію за нанесену шкоду дітям.

«Булінг» чи конфлікт Хлопчик часто конфліктує з іншими учнями. Його легко спровокувати й спонукати до насильницьких дій. Один з його однокласників, розповів, що діти його бояться. Він залучений до конфліктів майже щодня. Сам же хлопець відчуває, що інші учні його переслідують, а його батьки дуже стурбовані ситуацією і інтерпретують її як булінг. Вчитель з іншого боку бачить ситуацію як конфлікт між учнями. Що ви думаєте? Обговоріть різницю між «булінгом» і конфліктами між студентами. Ви можете використати іншу інформацію для обговорення цієї різниці.

 

Відповідальність лідерства

Мене кожного дня ображають інші учні, дають мені прізвиська на кшталт «жирний», «вонючка». Вони говорять, що я ношу жахливий одяг. Часом вони заштовхують мене в туалет і замикають там. Я прогулюю уроки, а вчитель сердиться на мене. Я говорив із директором, але це не допомогло. 

Чия відповідальність змінити ситуацію?

Що означає бездіяльність?

         Відсутнє функціональне лідерство в школі

         Брак часу у директора школи  

         Брак зацікавленості в питанні принизливого ставлення

         Складні життєві обставини

         Інше

Відповідальність педагога  

Мені часом важко сфокусуватися на роботі та слухати вчителя. Мабуть, я таки не найкращий учень, і вчитель свариться на мене та насміхається перед усім класом. Часом, він навіть лякає мене, що виставить із класу. Одного разу він сказав, що я такий відсталий, бо не можу слухати.   

Як ви вважаєте, чи часто трапляються подібні випадки в класі?

Що це означає?  

         Брак догляду за дітьми?

         Брак педагогічних знань вчителя?

         Зловживання силою з боку вчителя?

         Необхідний догляд за учнями

       Інше

Чи це нормальна ситуація?                            Чому/ чому ні?

Дискримінація/ зловживання або принизливе ставлення/ булінг Я маю проблему з зором і ношу окуляри з дуже великими лінзами. Чи це нормально, що старші діти насміхаються наді мною та обзивають під час перерв?   Чи вважаєте ви, що такі випадки відбуваються часто? Чи це нормально?             Чому/ чому ні? Якщо ні, чи це дискримінація чи принизливе ставлення? Хто відповідальний за випадок і хто має припинити її?

 

Свобода релігії   В мене було все нормально допоки мої батьки не прийшли до школи. Ми мусульмани і мій батько носить бороду, а мама – хустку, і тепер діти наді мною насміхаються. Вони говорять, що просто жартують, проте для мене це не смішно. Вчитель говорить, щоб я не зважав.    Чи бувають у вас такі випадки? Чи це нормально?                             Чому/ чому ні? Чи ви би сказали, що це зловживання/ дискримінація над учнем чи образа і булінг? Хто є відповідальним за вирішення ситуації та хто має її припинити? Яка відповідальність вчителя?

 

Етнічність Інші школярі в моїй школі називають мене «негром». Деякі дівчата говорять, що мені треба помитись, щоб змити бруд. Коли я розповів про це вчителю, то вона відповіла, що я не маю бути таким чутливим до того, що я чорний. Чи бувають у вас такі випадки? Чи це нормально?                             Чому/ чому ні? Чи ви би сказали, що це зловживання/ дискримінація над учнем чи образа і булінг? Хто є відповідальним за вирішення ситуації та хто має її припинити? Яка відповідальність вчителя?