МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
(Із
змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту
№ 930 від 06 жовтня 2010 року
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 грудня 2010 р. за №1255/18550
в Міністерстві юстиції України
14 грудня 2010 р. за №1255/18550
Про затвердження Типового положення
про атестацію педагогічних працівників
про атестацію педагогічних працівників
Відповідно
до частини четвертої статті 54 Закону України "Про освіту", частини
першої статті 32 Закону України "Про дошкільну освіту", частини
першої статті 27 Закону України "Про загальну
середню освіту", статті 25 Закону України "Про позашкільну
освіту", частини четвертої статті 45 Закону України "Про
професійно-технічну освіту", частини четвертої статті 48 Закону
України "Про
вищу освіту" та з метою стимулювання цілеспрямованого безперервного
підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх
професійної майстерності наказую:
1.
Затвердити Типове положення про атестацію педагогічних працівників, що додається.
2.
Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки
обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
забезпечити дотримання вимог цього Типового положення про атестацію
педагогічних працівників.
3.
Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти України від
20.08.93 №310
"Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників
України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за №176,
та від 01.12.98 №419 "Про внесення змін і доповнень до Типового
положення про атестацію педагогічних працівників України", зареєстрований
у Міністерстві юстиції України 15.12.98 за №792/3232.
4.
Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.)
забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України в
установленому законодавством порядку.
5.
Опублікувати Типове положення про атестацію педагогічних працівників в Інформаційному
збірнику Міністерства освіти і науки України та розмістити його на офіційному
веб-сайті Міністерства.
6.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Жебровського
Б.М.
7.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр
Д.В. Табачник
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
06.10.2010 №930
Наказ Міністерства освіти і науки України
06.10.2010 №930
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 грудня 2010 р. за №1255/18550
в Міністерстві юстиції України
14 грудня 2010 р. за №1255/18550
Типове положення
про атестацію педагогічних працівників
про атестацію педагогічних працівників
І.
Загальні положення
1.1.
Це Типове положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників (далі
– керівні кадри), інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх,
позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів
акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності,
навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної
освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників
закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ,
у штаті яких є педагогічні працівники (далі – навчальні та інші заклади).
1.2.
Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямована на всебічне
комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються
відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його
кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
1.3.
Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня
професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної
майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету,
забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.
1.4.
Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе
ставлення до педагогічного працівника, повнота, об’єктивність та системність
оцінювання його педагогічної діяльності.
1.5.
Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов’язковою.
1.6.
Призначенню працівників на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних
навчальних закладів має передувати їх атестація.
1.7.
Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється
один раз на п’ять років.
1.8.
Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не
рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного
вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.
Ця
вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші
п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.
1.9.
Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення
кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника,
педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою
з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання
та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.
Позачергова
атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не
раніш як через два роки після присвоєння попередньої.
Позачергова
атестація керівних кадрів проводиться за поданням керівника відповідного органу
управління освітою при неналежному виконанні посадових обов’язків.
1.10.
Центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні та інші
заклади, на підставі цього Типового положення за погодженням з центральним
органом виконавчої влади у сфері освіти можуть розробляти свої положення про
атестацію педагогічних працівників, в яких визначаються умови та порядок
присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань з урахуванням
особливостей і специфіки їх роботи.
ІІ.
Порядок створення та повноваження атестаційних комісій
2.1.
Для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних
та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються
атестаційні комісії І, ІІ і ІІІ рівнів.
2.2.
Атестаційні комісії І рівня створюються у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних,
професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації
незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних
(науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти,
спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров’я, культури,
соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні
працівники.
2.3.
Атестаційні комісії ІІ рівня створюються у відділах освіти районних, районних у
містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, інших підрозділах місцевих
органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, у підпорядкуванні яких
перебувають навчальні та інші заклади.
2.4.
Атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді
та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління освітою обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших
відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади.
2.5.
Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковано навчальні та інші заклади,
створюють атестаційні комісії у відповідних міністерствах, інших центральних
органах виконавчої влади або делегують свої повноваження атестаційним комісіям
ІІІ рівня.
2.6.
Атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника
голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є
керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідного органу
управління освітою. Про створення атестаційної комісії та затвердження її
складу видається наказ.
Кількість
членів атестаційної комісії не може бути меншою п’яти осіб.
2.7.
Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників
навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою,
представників відповідних профспілкових органів, методичних та психологічних
служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники
наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою).
2.8.
Атестаційні комісії усіх рівнів створюються на один рік до формування нового
складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційних комісій протягом
року може змінюватися.
2.9.
Педагогічні працівники, які входять до складу атестаційної комісії, атестуються
на загальних підставах та не беруть участі у голосуванні щодо себе.
2.10.
Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить
менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями І рівня,
визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями
ІІ рівня.
2.11.
Атестація педагогічних працівників притулків для дітей, центрів
соціально-психологічної реабілітації дітей, центрів медико-соціальної
реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, соціально-реабілітаційних центрів
(дитячих містечок) здійснюється атестаційними комісіями ІІ рівня за
місцезнаходженням цих установ.
2.12.
Атестаційні комісії I рівня мають право:
1)
атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді;
2)
присвоювати кваліфікаційні категорії "спеціаліст", "спеціаліст
другої категорії", "спеціаліст першої категорії"
(атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям);
3)
порушувати клопотання перед атестаційними комісіями II, III рівнів (якщо
навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою
обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших
структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними
комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані
навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної
категорії "спеціаліст вищої категорії" (про відповідність раніше
присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії") та
про присвоєння педагогічних звань (про відповідність раніше присвоєним
педагогічним званням).
2.13.
Атестаційні комісії II рівня мають право:
1)
атестувати на відповідність займаній посаді керівних кадрів навчальних та інших
закладів, методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів),
працівників районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів)
психологічної служби системи освіти (далі - працівники районних (міських)
кабінетів (центрів)), завідувачів та консультантів районних
психолого-медико-педагогічних консультацій, педагогічних працівників навчальних
закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії та осіб, які
призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних
закладів;
2)
присвоювати кваліфікаційні категорії "спеціаліст",
"спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої
категорії" (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним
категоріям) працівникам районних (міських) кабінетів (центрів);
3)
присвоювати кваліфікаційні категорії, педагогічні звання (атестувати на відповідність
раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) педагогічним працівникам навчальних
закладів і установ у яких не створено атестаційні комісії;
4)
присвоювати кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії"
(атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії
"спеціаліст вищої категорії"), присвоювати педагогічні звання за
клопотанням атестаційних комісій I рівня;
5)
порушувати клопотання перед атестаційними комісіями III рівня про присвоєння педагогічним
працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) кваліфікаційної категорії
"спеціаліст вищої категорії" та педагогічного звання "практичний
психолог-методист" (для практичних психологів цих кабінетів (центрів)) або
про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, педагогічному
званню;
розглядати
апеляції на рішення атестаційних комісій I рівня.
2.14.
Атестаційні комісії III рівня мають право:
1)
атестувати на відповідність займаній посаді керівних кадрів навчальних та інших
закладів, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді
та спорту Автономної Республіки Крим, органів управління освітою обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших
відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади,
завідувачів та консультантів республіканської (Автономна Республіка Крим),
обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних
консультацій;
2)
атестувати осіб, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та
позашкільних навчальних закладів, що перебувають у сфері управління
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим,
органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих
органів виконавчої влади;
3)
атестувати на відповідність займаній посаді педагогічних працівників
навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) психологічної
служби системи освіти, професійно-технічної освіти, навчальних закладів
культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та відповідних обласних,
Київського та Севастопольського міських навчально-методичних
(науково-методичних) центрів (кабінетів), присвоювати їм кваліфікаційні категорії
(атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям),
педагогічне звання "практичний психолог-методист" (атестувати на
відповідність раніше присвоєному педагогічному званню "практичний
психолог-методист");
4)
присвоювати кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії"
педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) (атестувати на
відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст
вищої категорії"), присвоювати практичним психологам педагогічне звання
"практичний психолог-методист" (атестувати на відповідність раніше
присвоєному педагогічному званню "практичний психолог-методист") за поданням
атестаційних комісій II рівня;
5)
присвоювати кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії"
(атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії
"спеціаліст вищої категорії"), присвоювати педагогічні звання
(атестувати на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням)
педагогічним працівникам навчальних закладів, що перебувають у сфері управління
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим,
органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів
місцевих органів виконавчої влади за клопотанням атестаційних комісій цих
закладів;
6)
розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I та II рівнів.
5)
розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів.
2.15.
Для об’єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників
атестаційні комісії всіх рівнів можуть створювати експертні групи.
ІІІ.
Організація та строки проведення атестації
3.1.
Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких
атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних
працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків
проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій
подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про
перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу
про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у
разі зниження ним рівня професійної діяльності.
Працівники,
включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право
подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої
кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).
Списки
керівних кадрів навчальних та інших закладів, які атестуються, складають і подають
до атестаційних комісій керівники відповідних органів управління освітою.
3.2.
До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників,
які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо
перенесення строку чергової атестації.
Рішення
про перенесення атестації може прийматися атестаційними комісіями і в інші строки.
Працівники,
що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.
3.3.
Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає
педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків
(навчальних занять), позаурочних (позанавчальних) заходів, вивчення рівня
навчальних досягнень учнів, студентів, курсантів, слухачів, вихованців (далі -
учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник, ознайомлення
з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх
посадових обов’язків, його участі у роботі методичних об’єднань, фахових
конкурсах та інших заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної
роботи, тощо.
3.4.
У процесі вивчення професійної діяльності керівних кадрів навчальних та інших
закладів атестаційна комісія з’ясовує:
·
виконання програми розвитку навчального закладу та
результати інноваційної діяльності;
·
стан організації навчальної та виховної роботи,
додержання вимог державних освітніх стандартів;
·
результати державної атестації навчального закладу;
·
результати перевірок, проведених Державною інспекцією
навчальних закладів, місцевими органами управління освітою та іншими органами
державного нагляду (контролю);
·
додержання вимог щодо забезпечення безпечних та
нешкідливих умов навчання учнів;
·
підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом
та іншими працівниками навчального закладу;
·
ефективність взаємодії з громадськими організаціями та
органами шкільного самоврядування;
·
додержання педагогічної етики, моралі;
·
звіти керівника про свою роботу на загальних зборах
(конференціях) колективу навчального закладу;
·
аналіз розгляду звернень громадян.
3.5.
Керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної
комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний
період.
Характеристику
на керівника навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії
керівник відповідного органу управління освітою. Характеристика на керівника
районного (міського) методичного кабінету (центру) подається до атестаційної
комісії керівником відповідного органу управління освітою за погодженням із
закладом післядипломної педагогічної освіти.
Характеристика
повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов'язків,
відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності,
ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості,
дані про участь у роботі методичних об’єднань, інформацію про виконання
рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.
Характеристика
керівних кадрів додатково має містити відомості про ставлення до підлеглих,
здатність організувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань,
вміння приймати відповідальні рішення.
Педагогічний
працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з
характеристикою під підпис.
3.6.
На особу, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного
навчального закладу, керівник відповідного органу управління освітою направляє
до атестаційної комісії подання про атестацію цього працівника з метою
призначення на посаду.
3.7.
При атестації особи, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього
та позашкільного навчального закладу, атестаційною комісією враховуються рівень
її професійної освіти, стаж роботи на педагогічних, науково-педагогічних та
керівних посадах у сфері освіти, володіння інформаційно-комунікаційними
технологіями, професійні знання та навички, набуті до призначення на посаду.
3.8.
Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі
строки: комісіями І рівня – до 1 квітня, ІІ рівня – до 10 квітня, ІІІ рівня –
до 25 квітня.
Засідання
атестаційної комісії з метою атестації особи, яка претендує на зайняття посади
керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, проводиться
у разі необхідності.
3.9.
Під час атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів атестаційна
комісія з’ясовує якість виконання ними посадових обов’язків.
3.10.
Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується.
Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати
усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної
діяльності.
За
рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності
працівника, якщо він не з’явився на засідання атестаційної комісії з
об’єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала
хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це
письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких
порушено питання про невідповідність займаній посаді.
У
разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання
атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’ясування причин неявки
може провести атестацію за його відсутності.
3.11.
Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма
присутніми на засіданні членами атестаційної комісії.
Члени
атестаційної комісії можуть у письмовій формі викласти окрему думку щодо рішення
атестаційної комісії, яка додається до протоколу.
3.12.
Засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як
2/3 її членів. Рішення атестаційної комісії приймаються простою більшістю
голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі однакової
кількості голосів “за” і “проти” приймається рішення на користь працівника,
який атестується.
3.13.
За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення:
1)
педагогічний працівник відповідає займаній посаді;
2)
присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію («спеціаліст»,
«спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої
категорії»);
3)
педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній
кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії»,
«спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);
4)
присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання («викладач-методист»,
«учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист»,
«практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач»,
«старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І
категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії»);
5)
порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів або атестаційною
комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування
навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня)
про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст
вищої категорії» та/або педагогічного звання або про відповідність працівника
раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»,
та/або відповідність працівника раніше присвоєному педагогічному званню;
6)
педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєному педагогічному
званню;
7)
педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним
заходів, визначених атестаційною комісією;
8)
педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.
3.14.
За результатами атестації керівних кадрів навчальних та інших закладів, а також
осіб, які претендують на зайняття посади керівників загальноосвітніх та
позашкільних навчальних закладів, атестаційні комісії ухвалюють такі рішення:
·
керівник (заступник керівника) відповідає займаній
посаді;
·
керівник (заступник керівника) відповідає займаній
посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;
·
керівник (заступник керівника) не відповідає займаній
посаді;
·
рекомендувати для призначення на посаду керівника;
·
рекомендувати для зарахування до кадрового резерву.
3.15.
Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після
її засідання під підпис.
На
кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний
лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в
особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після
атестації видається йому під підпис.
3.16.
Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо:
1)
має освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі
освіти;
2)
виконує посадові обов’язки у повному обсязі;
3)
пройшов підвищення кваліфікації.
3.17.
У разі виявлення окремих недоліків у роботі педагогічного працівника, які не
вплинули на якість навчально-виховного процесу, атестаційна комісія може
прийняти рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови
виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією.
3.18.
Особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних
закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.
3.19.
На час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду
за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього
догляду – до досягнення дитиною шестирічного віку) за педагогічними
працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні
звання. Час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні
строку чергової атестації.
3.20.
Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути
перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при
переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого
навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до
наступної чергової атестації зберігаються встановлені попередньою
атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.
3.21.
Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у
вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю,
за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання. Присвоєні їм
попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та
педагогічні звання зберігаються до чергової атестації.
3.22.
За працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості
перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації
кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.
Атестація
таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх
на роботу.
3.23.
Педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або
на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.
При
суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація
здійснюється з кожної із займаних посад.
Атестація
педагогічних працівників, які за основним місцем роботи та у навчальних закладах,
де вони працюють за сумісництвом, обіймають однакові посади, здійснюється за основним
місцем роботи.
3.24.
Педагогічним працівникам іноземних держав, яких прийнято на роботу до навчальних
та інших закладів, за наявності відповідних міжнародних договорів між Україною
та іноземними державами, з яких вони прибули, атестаційні комісії приймають
рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії, яка відповідає категорії,
встановленій їм за попереднім місцем роботи.
3.25.
Вчителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів,
атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку
присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження.
Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної
складової змісту загальної середньої освіти.
3.26.
Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою,
прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких
не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній
кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як
такі, що мають відповідну освіту.
3.27.
За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального
закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі,
зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та
педагогічні звання до наступної атестації.
За
педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів,
вихователів-методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією
кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше
ніж через два роки після переходу на посаду методиста або вихователя-методиста.
При
переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади
до навчального закладу за ним зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна
категорія до наступної атестації.
3.28.
Педагогічні працівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені
або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення
кваліфікації, якщо їх діяльність за профілем збігається з присудженим науковим
ступенем або присвоєним вченим званням.
3.29.
Контроль за додержанням порядку проведення атестації педагогічних працівників
здійснюється керівниками навчальних та інших закладів, органів управління
освітою, де створено атестаційні комісії.
3.30.
Кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику
за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної
комісії.
IV.
Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій
4.1.
Атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій
проводиться щодо вчителів та викладачів усіх спеціальностей, а також щодо
вчителів-дефектологів, методистів, вихователів, вихователів-методистів,
соціальних педагогів, практичних психологів, логопедів, вчителів-логопедів,
завідувачів логопедичними пунктами, педагогів-організаторів, концертмейстерів,
художніх керівників, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, праці та
слухових кабінетів, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за
освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (далі – повна вища освіта),
зокрема:
·
вчителі – повну вищу педагогічну освіту з предметів,
які викладають;
·
вчителі початкових класів – повну вищу педагогічну
освіту за спеціальністю початкова освіта, початкове навчання або які мають дві
освіти, одна з яких – вища педагогічна за освітньо-кваліфікаційним рівнем
молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” (у
редакції Закону України від 23.03.96 № 100/96-ВР) – середня спеціальна освіта)
(далі – неповна вища освіта) або вищу педагогічну з цієї самої спеціальності за
освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (далі – базова вища освіта) та повну
вищу педагогічну освіту за іншим фахом;
·
вчителі-дефектологи (логопеди, сурдопедагоги,
тифлопедагоги, олігофренопедагоги) – повну вищу педагогічну освіту зі
спеціальності дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка,
олігофренопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);
·
викладачі професійно-технічних навчальних закладів,
вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації – повну вищу педагогічну
освіту або іншу повну вищу освіту та пройшли спеціальну педагогічну підготовку;
·
соціальні педагоги – повну вищу педагогічну освіту зі
спеціальності соціальна педагогіка;
·
педагоги-організатори – повну вищу педагогічну освіту незалежно
від спеціальності;
·
методисти методичних кабінетів (центрів), інститутів
післядипломної освіти, професійно-технічних, позашкільних та вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації – повну вищу педагогічну або іншу
фахову освіту з напряму методичної роботи;
·
практичні психологи – повну вищу освіту зі
спеціальності практична психологія, психологія;
·
завідувачі логопедичними пунктами, логопеди – повну
вищу педагогічну освіту зі спеціальності корекційна освіта;
·
вихователі груп продовженого дня загальноосвітніх
навчальних закладів, вихователі шкіл-інтернатів та професійно-технічних
навчальних закладів – повну вищу педагогічну освіту;
·
вихователі-методисти, вихователі дошкільних навчальних
закладів – повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дошкільна освіта,
дошкільне виховання або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища
педагогічна або базова педагогічна з цієї самої спеціальності, а друга – повна
вища педагогічна освіта за іншим фахом;
·
викладачі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних
закладів (шкіл естетичного виховання), концертмейстери – повну вищу фахову
освіту або які мають дві освіти, одна з яких – неповна вища фахова або базова
фахова освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта відповідного
спрямування;
·
художні керівники – повну вищу фахову освіту або які
мають дві освіти, одна з яких – неповна вища або базова освіта з цієї самої
спеціальності, а друга – повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;
·
музичні керівники дошкільних навчальних закладів –
повну вищу музично-педагогічну освіту або які мають дві освіти, одна з яких –
неповна вища або базова музична освіта, а друга – повна вища педагогічна освіта
за іншим фахом;
·
інструктори з фізкультури – повну вищу фахову
педагогічну освіту (для дошкільних навчальних закладів - повну вищу фахову
педагогічну освіту або які мають повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю
дошкільна освіта);
·
інструктори слухових кабінетів навчальних закладів для
дітей зі зниженим слухом – повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю
дефектологія (сурдопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);
·
інструктори з праці – повну вищу фахову педагогічну
освіту.
4.2.
За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні
категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої
категорії», «спеціаліст вищої категорії».
4.3.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічним працівникам з
повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати
засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології,
дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень
науки з предмета, який вони викладають; використанням
інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному
процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт
з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної
етики, моралі.
Випускникам
вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на
роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст».
4.4.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється
педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників
з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та які постійно вдосконалюють свій
професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до
учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами,
педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та
їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у
навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі
освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.
4.5.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється
педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників
з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які
використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації
навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з
урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують
передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й
застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати
матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським
мистецтвом.
4.6.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам,
які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною
категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними
освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у
професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють
продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми
проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи
організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність
навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного
процесу в навчальному закладі.
4.7.
Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.
Педагогічні
працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців ІІІ етапу всеукраїнських
або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних
предметів; переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних
змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів
професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського
конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук,
а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів
фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади,
мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем
збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються
без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку
проведення позачергової атестації.
4.8.
Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах
педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти
атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої
категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох
років; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст
вищої категорії» – не менше восьми років.
За
педагогічними працівниками, які отримали другу повну вищу педагогічну освіту й
перейшли на посаду за отриманою спеціальністю, зберігаються присвоєні
попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників
здійснюється не пізніше ніж через два роки після переходу на іншу посаду.
4.9.
Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до
професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з
виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих
навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні
посади, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої
категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи на виробництві, у
сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; «спеціаліст першої категорії»
– не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.
4.10.
Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою,
які до набрання чинності Законами України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну
середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту” працювали
й продовжують працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються
на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та
педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.
4.11.
Педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, а також керівникам
гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи, працівникам, які працюють
на посадах майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора;
екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму, старшого
чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних
училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; консультанта
психолого-медико-педагогічної консультації, незалежно від рівня здобутої ними
освіти за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.
При
встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна
компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші
дані, які характеризують його професійну діяльність.
V.
Умови та порядок присвоєння педагогічних звань
5.1.
За результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників
у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист»,
«учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист»,
«практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач»,
«старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання І
категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії».
5.2.
Педагогічні звання «викладач-методист», «учитель-методист»,
«вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист»,
«керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які
мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного
звання «керівник гуртка-методист» – найвищий тарифний розряд та повну вищу
освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають
власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені
науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних
та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної
освіти.
Педагогічне
звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та
інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.
5.3.
Педагогічні звання «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь»
можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні
категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та
досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий
педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну
допомогу іншим педагогічним працівникам.
5.4.
Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту,
можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для музичних
керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних
закладів), «старший учитель», «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної
діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний
розряд.
5.5.
Педагогічне звання «майстер виробничого навчання І категорії» може присвоюватися
майстрам виробничого навчання, які на високому професійному рівні володіють методикою
практичного навчання, ефективно застосовують її у роботі та мають стаж роботи
на займаній посаді не менш як 8 років і яким встановлено найвищий тарифний
розряд.
5.6.
Педагогічне звання «майстер виробничого навчання ІІ категорії» може присвоюватися
майстрам виробничого навчання, які добре володіють методами і прийомами виробничого
навчання, майстерно застосовують їх у роботі та мають стаж роботи на займаній
посаді не менш як 5 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.
VI.
Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження
6.1.
У разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або
органу управління освітою протягом п’яти днів після засідання атестаційної
комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій
(встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.
Наказ
у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та
подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття
відповідного рішення атестаційною комісією).
6.2.
У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній
посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків,
атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше одного року,
проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення
про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.
6.3.
У разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного
працівника займаній посаді керівником навчального чи іншого закладу або органу
управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору
з додержанням вимог законодавства про працю.
Розірвання
трудового договору за таких підстав допускається у разі, якщо неможливо
перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його
кваліфікації, у тому самому закладі (установі).
Наказ
про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами
атестації може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх
подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про
працю.
6.4.
Педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа
мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної
комісії вищого рівня.
6.5.
Апеляція на рішення атестаційної комісії І рівня подається до атестаційної
комісії ІІ рівня. Апеляція на рішення атестаційних комісій І та ІІ рівнів може
бути подана до атестаційної комісії ІІІ рівня.
6.6.
Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені до суду.
6.7.
Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого
рівня або направляється рекомендованим листом.
В
апеляції на рішення атестаційної комісії має бути зазначено: найменування атестаційної
комісії, до якої подається апеляція; прізвище, ім’я, по батькові та посада
(місце роботи) особи, яка подає апеляцію, її місце проживання; у чому полягає
необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується; перелік
документів та інших матеріалів, що додаються; дата подання апеляції. Апеляція
підписується особою, яка її подає.
До
апеляції додається копія атестаційного листа.
6.8.
Атестаційні комісії, до яких подаються апеляції, розглядають їх у двотижневий
строк та приймають такі рішення:
1)
про відповідність працівника займаній посаді та скасування рішення атестаційної
комісії нижчого рівня;
2)
присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної
комісії нижчого рівня;
3)
присвоїти відповідне педагогічне звання та скасувати рішення атестаційної
комісії нижчого рівня;
4)
залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення.
6.9.
Апеляції на рішення атестаційних комісій розглядаються за участю осіб, які їх подали,
крім випадків, коли вони у письмовій формі відмовилися від особистої участі у
розгляді апеляцій або не з’явилися на її засідання.
6.10.
Питання атестації педагогічних працівників, не врегульовані цим Типовим положенням,
вирішуються атестаційними комісіями ІІІ рівня відповідно до чинного законодавства
України.
Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти О.В. Єресько
Основна і старша школасередньої та дошкільної освіти О.В. Єресько
Українська мова
Вивчення
української мови здійснюватиметься за такими програмами:
у 5-8
класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім
«Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 №
585);
у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів − за програмою:
Українська мова. 5-12 класи. − К. : Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами,
затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585);
у 10-11 класах - за
програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім
рівня стандарту; рівень стандарту за
змінами, затвердженими наказом Міністерства
від 14.07.2016 № 826.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням:
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Зміст програм з української мови
для 5-9
класів та 5-12 класів, зокрема для
8 та 9 класів, у 2015 році доопрацьовано (таблиця).
Клас
|
Спрощено
тему
|
Вилучено
тему
|
Додано
тему
|
Перенесено тему
|
Змінено формулювання тексту програми
|
8 клас
( за програмою 2013)
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
спрощено шляхом заміни виду роботи:
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток
історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису
пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний
переказ».
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
вилучено
«Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в
художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово).
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних
висловлень» вилучено
«Твір-оповідання на основі
почутого (з обрамленням)».
У розділі «Повторення та
узагальнення вивченого» вилучено матеріал
на повторення про словосполучення й
речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова,
просте й складне речення;
пряма мова й діалог.
З розділу «Синтаксис.
Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення», вилучено
«Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням
(повторення)»,
«Речення поширені й
непоширені».
У всіх розділах програми для
8 класу в рубриці «Внутрішньо-предметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення
теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні правила правопису (за вибором учителя)»; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів.
|
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема
з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів
у реченні. Логічний наголос», «Речення двоскладні й односкладні» до
підрозділу «Просте речення» .
|
Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год.
із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями,
реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами» .
|
9 клас
(за
програмою
2005)
|
У розділі «Повторення
вивченого у 8 класі.
Просте неускладнене й ускладнене речення» у
рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія
і фразеологія», «Культура мовлення й
стилістика», «Текст (риторичний аспект)».
У розділах «Синтаксис.
Пунктуація»
Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)», «Складне
речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з
різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці
«Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено
представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі «Відомості про
мовлення»
вилучено матеріал про текст,
основні ознаки його, види міжфразних зв’язків.
У підрозділі «Монологічне мовлення»:
вилучено:
«Твір-роздум у
публіцистичному стилі мовлення на
морально-етичну тему» (усно);
«Твір у публіцистичному
стилі мовлення на суспільну тему»
письмово).
|
У розділі «Складнопідрядне
речення» додано тему «Підрядні
сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях».
|
Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як
одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до
«Повторення й систематизація
вивченого» в кінці року.
У розділі «Пряма й непряма мова як
засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки:
«Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)».
У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»
внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділових
знаків у простому й складному
реченнях».
|
Також звертаємо увагу на зміни внесені до програми для 10-11
класів (рівень стандарту).
Зокрема, здійснено перерозподіл
годин на вивчення мовленнєвої й мовної змістових ліній. У мовленнєвій змістовій лінії
програми зменшено кількість годин
на її вивчення (у 10 кл. з 19 год. до 14 год., у 11 кл. – з 20 год. до 18
год.); уточнено й спрощено види творчих
робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види
робіт, наприклад, реферат, доручення тощо, які учні навчилися
виконувати в попередніх класах; спрощено види робіт і висвітлення
мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; вилучено
види роботи, наприклад, переклад,
відповідь на екзамені як види роботи, що не є
актуальними; спрощено види переказів, творів
і зменшено кількість їх із метою
розвантаження й вивільнення часу для
роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні
зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів старшої
школи.
У мовній змістовій лінії збільшено
кількість годин на її вивчення (у 10 кл. з 16 год. до 21 год., в 11 кл. – з 15
год до 17 год.); ущільнено, а також вилучено теми, які не мають
практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів або
вже вивчені в 5-8 класах. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
із змістом навчального матеріалу.
У діяльнісній змістовій лінії
уточнено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено
загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні
орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів.
Внесено зміни в змістове наповнення,
тематику для реалізації соціокультурної змістової лінії.
Клас
|
Спрощено тему
|
Вилучено тему
|
Додано тему
|
Перенесено тему
|
10
клас
|
Мовленнєва
змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 19 год. до 14
год.
|
|||
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо»
спрощено шляхом заміни видів роботи.
«Переказ із творчим завданням» змінено на «Докладний переказ тексту з творчим завданням» |
У розділі «Культура
мовлення і спілкування» вилучено: «Спілкування як обмін інформацією»,
«Особливості усного і писемного спілкування», «Вербальні й невербальні засоби
спілкування», «Мовленнєва діяльність. Рецептивні і продуктивні види
мовленнєвої діяльності. Сприйняття, розуміння, відтворення, створення
інформації», «Етика професійного спілкування».
У розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі
«Аудіювання» вилучено: «Складання тематичних
виписок, цитат», «Прослуховування аудіотекстів з метою підготовки власного
виступу».
У підрозділі «Говоріння» вилучено: «Переказ прослуханого
монологічного висловлювання. Переказ прочитаного тексту на професійну
тему. Переказ із творчим завданням. Виступ публіцистичного характеру.
Відповідь на екзамені».
У підрозділі «Письмо» вилучено: «Тематичні виписки, тези. Бібліографія. Вітальний адрес. Реферат.
Нарис про людину – видатного представника певної професії (відповідно до
профілю класу винахідника, ученого, дослідника, конструктора). Вітальна
промова, доручення. Анотація. Офіційний лист».
Розділ «Переклад».
|
У розділі «Види мовленнєвої діяльності» у
підрозділі «Письмо» додано: докладний
переказ тексту з творчим завданням. Твір-роздум на суспільно-політичну тему в
публіцистичному стилі. Електронний
лист.
Смс-повідомлення.
|
||
Мовна змістова
лінія – збільшено кількість годин на вивчення 16 год. до 21 год.
|
||||
У розділі
«Вступ» вилучено тему «Функції мови і мовлення: комунікативна
(пізнавальна), кумулятивна, естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й
самовираженні особистості».
У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з
орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору,
морфології, стилістики» вилучено: «Рівні
мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків
мовлення, значущих частин, слів, словосполучень, речень.
Стилістичні засоби фонетики.
Морфологічна будова слова.
Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні особливості
значущих частин слова.
Творення слів. Стилістичні засоби
словотвору.
Абревіатури в науковому стилі.
Лексикологія. Зміни в лексичній
системі української мови. Професійна лексика. Терміни. Власне українська
лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання. Роль
фразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні засоби лексикології та
фразеології.
Роль Інтернету в мовній і
мовленнєвій освіті.
Система частин мови. Рід
відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні особливості.
Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні
засоби морфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника».
Розділ
«Орфографічно-пунктуаційний практикум».
|
У розділі
«Вступ» додано тему «Повноцінне функціонування української мови – запорука європейського
розвитку держави».
У розділі «Узагальнення і систематизація
найважливіших відомостей з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології,
будови слова, словотвору, морфології, стилістики» додано теми
замість вилучених: «Правильна вимова голосних і приголосних звуків. Складні випадки
правопису: слів із ненаголошеними голосними, спрощенням у групах приголосних,
чергування голосних і приголосних звуків, префіксів і суфіксів, м′якого
знака, апострофа, великої букви, слів із подвоєнням і подовженням
приголосних, імен та імен по батькові, прізвищ, складних слів і слів
іншомовного походження, прислівників.
Будова слова. Способи словотвору.
Лексикологія. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова.
Шляхи збагачення лексики української мови. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми.
Синонімічне багатство мови. Лексична сполучуваність. Складні випадки
слововживання. Фразеологізми в мовленні.
Частини мови. Складні випадки відмінювання іменників, прикметників,
числівників».
|
|||
Соціокультурна
змістова лінія
|
||||
Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної
змістової лінії.
|
Українська мова – державна.
Мова і естетика.
Мова і етика
Роль мови у формуванні особистості.
Мовна особистість.
Ремісник чи майстер.
“Не бійтесь заглядати у словник”
Духовний пантеон України.
Дружба. Любов. Сім′я. Культура сімейних взаємин.
Загальнолюдські цінності.
Моя країна – Україна.
Вищі освітні заклади України.
Історія освіти в Україні.
Освіта за кордоном.
Що впливає на вибір професії.
Моя майбутня професія.
Український мовленнєвий етикет.
|
Додано в орієнтовний зміст
текстового матеріалу:
Повноцінне функціонування української мови – запорука європейського
розвитку держави.
Духовний світ українців.
Мова злагоди й гармонії.
Планування й організація власного життя.
Сучасний гуманізм.
Уміння любити й бути щасливим.
Життєві цілі.
Благодійність як норма життя.
Волонтерство.
Інтереси і стимули життя.
Досягнення гармонії.
Збереження здоров’я й життєдіяльності.
Сила волі.
Світ емоцій.
Емоційна підтримка як потреба.
Життєві цінності.
Життя без конфліктів.
Кроки морального вдосконалення.
Виховання впевненості в собі.
Моє покликання.
Вибір професії.
Суспільна думка.
|
||
Діяльнісна
змістова лінія
|
||||
Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
|
Використання мовних засобів у
навчальній діяльності з певною стилістичною метою.
Застосування
загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
Розробка й
реалізація комунікативних стратегій і тактик в інтерактивній діяльності.
Самоорганізація,
самодисципліна в навчанні і творчості.
|
Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено
загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні
орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а
саме:
Учень володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє,
застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);
стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує
власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання
її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві
результати роботи);
здійснює самоконтроль у процесі
навчальної діяльності;
використовує здобуті знання, сформовані
вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
|
||
11 клас
|
Мовленнєва
змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 20 год. до 18
год.
|
|||
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо»
спрощено шляхом заміни видів роботи.
«Переказ із творчим завданням» видозмінено на
«Докладний переказ
тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».
Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу або шкільного веб-сайту
в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору: «Твір-роздум на морально-етичну
тему в публіцистичному стилі».
У підрозділі «Ділові папери» спрощено
шляхом заміни видів роботи: «Протокол. Витяг із протоколу» замінено на «Резюме».
|
Вилучено розділ «Культура мовлення і комунікація» і його
теми:
«Поняття
комунікації як діяльності учасників спілкування з метою
інформаційного обміну та взаємовпливу. Усне й писемне ділове спілкування.
Дотримання ознак культури мовлення –
важлива передумова ефективної комунікації.
Комунікація в професійній сфері.
Особистість і комунікативна діяльність. Комунікабельність як риса характеру
людини. Етика професійного
спілкування.
Модель вербальної
комунікації: адресант (автор висловлювання), повідомлення, створене в певних
умовах спілкування, адресат (той, кому адресоване повідомлення). Використання вербального й невербального коду (засобу
передачі інформації) в комунікації.
Міжкультурна комунікація і професійна
діяльність. Універсальне й національне в міжкультурній комунікації. Символіка
в міжмовній комунікації»
Розділ «Основи риторики» змінено на «Практична риторика» й вилучено з нього
теми: «Риторичні вимоги до мовця. Професійний
імідж. Полеміка у професійному спілкуванні. Полемічні прийоми: спростування
помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями
тощо. Етика полемічної майстерності».
У розділі «Створення
власного мовлення» в підрозділі
«Говоріння» вилучено теми «Переказ
тексту на професійну тему із творчим завданням»; у підрозділі «Письмо» − «Звіт про виконану
роботу», «Конспектування публічного виступу. Конспектування висловлювання, що
сприймаються на слух. Відгук на телепередачу», «Протокол. Витяг із
протоколу».
Вилучено розділ «Переклад».
|
Розділ «Культура мовлення і комунікація» замінено
на розділ «Культура мовлення і
стилістика» й додано теми:
Культура мовлення і
стилістика. Норми сучасної української літературної мови (орфоепічні,
правописні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні) і дотримання їх
у мовленнєвій практиці.
Основні
характеристики мовлення й дотримання їх.
Стилі мовлення.
Стилістично нейтральна
й стилістично забарвлена лексика.
До підрозділу «Читання» конкретизовано назви стилів «Читання текстів художнього і наукового стилів».
У розділі «Створення власного
мовлення. Говоріння» додано теми:
«Виступ під час
дискусії (підготовлений і непідготовлений) на суспільну або морально-етичну
теми.
Доповідь на
науково-популярну або морально-етичну тему».
У розділі «Створення
власного мовлення. Письмо» тему «Переказ
із творчим завданням» видозмінено на
«Докладний переказ
тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».
Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу або шкільного веб-сайту
в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору: «Твір-роздум на морально-етичну
тему в публіцистичному стилі».
До підрозділу «Ділові папери»
додано вид роботи «Резюме».
|
З розділу «Створення
власного мовлення. Говоріння. Діалогічне мовлення» теми «Виступ на
семінарах, зборах, конференція»
Переговори» спрощено , видозмінено й перенесено в розділ «Практична риторика»
|
|
Мовна змістова
лінія – збільшено кількість годин на вивчення 15 год. до 17 год.
|
||||
У розділі «Вступ» вилучено тему «Українська мова у світі.
Українська діаспора».
У
розділі «Узагальнення і систематизація
найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики» вилучено теми: «Найважливіші
відомості з синтаксису і пунктуації: словосполучення і речення, синтаксичні
зв′язки в них. Класифікація речень за будовою. Стилістичні особливості
простих і складних речень. Особливості вживання в мовленні односкладних і
двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і неускладнених
простих речень. Особливості вживання в мовленні різних видів складних речень.
Інтонування різних
видів складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пунктограми в простому і
складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в діалозі. Способи
цитування.
Текст як середовище
функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність,
комунікативність, членованість, інформативність. Текст у професійному
спілкуванні.
Зміст і будова
тексту. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способи
зв’язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою,
структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні.
Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.
Основні види
переробки тексту».
Розділ
«Орфографічно-пунктуаційний практикум».
|
У розділі
«Вступ» додано тему «Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості».
У
розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей
із синтаксису, пунктуації і стилістики» додано теми: Словосполучення і речення. Просте
речення. Просте ускладнене речення. Односкладні речення.
Складне речення.
Типи складних речень за способом зв’язку частин їх: сполучникові й
безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного
речення. Основні види складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з
кількома підрядними частинами, розділові знаки в них. Безсполучникове складне
речення й розділові знаки в ньому.
Складне речення з
різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.
Синтаксична
синонімія як джерело багатства й виразності мови.
Особливості
вживання в мовленні простих і складних речень.
Розділові знаки в
реченнях із прямою мовою і в діалозі.
Способи цитування.
Основні ознаки
тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.
Зміст і будова
тексту
Тексти різних
стилів, типів, жанрів мовлення.
Основні види роботи
з текстом (редагування, скорочення, доповнення тощо).
Стилістичні особливості синтаксису.
|
|||
Соціокультурна
змістова лінія
|
||||
Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної
змістової лінії.
|
Українські народні промисли й ремесла
Права і обов’язки громадян.
Українська мова у світі.
Людина і Всесвіт.
Цікава людина.
Цікаві винаходи.
Культура ділового спілкування.
Мандрівки рідною землею.
„Ти знаєш, що ти людина?”
„Я вибрала долю собі сама”
Інтернет-комунікації.
Віртуальна мовна особистість.
|
Герої, що залишилися з нами назавжди.
Кроки до успіху.
Мистецтво спілкування й критики.
Здивування – крок до пізнання.
Жити у злагоді з природою.
Джерела радості.
Ознаки чоловічої культури.
Жіночність як спосіб життя.
Турбота про власне здоров’я.
Прекрасне в мистецтві й у дійсності.
|
||
Діяльнісна
змістова лінія
|
||||
Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
|
Застосування в навчальній
діяльності комунікативних мовних одиниць з певною стилістичною метою.
Застосування
загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема й нестандартних.
Відбір
комунікативних стратегій, реалізація і корекція комунікативних тактик у
навчальній діяльності.
Самоорганізація,
самодисципліна в навчанні і творчості.
|
Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено
загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні
орієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а
саме:
Учень: володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє,
застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);
стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує
власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання
її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві
результати роботи);
здійснює самоконтроль у процесі
навчальної діяльності;
використовує здобуті знання, сформовані
вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
|
||
Кількість фронтальних та
індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх
навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.
Фронтально оцінюються
аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір – мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на
сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати
на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі
проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої
діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у
колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять
оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і
читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання
чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і
вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру
(на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту
матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути
використано на виконання завдань з аудіювання, читання
мовчки тощо.
Тематичну оцінку
виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за
семестр – на основі тематичного оцінювання.
Фронтальні
види контрольних робіт (5-9 класи)
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
Читання
мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні види
контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту, академічний рівень)
Форми
контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
||
Читання
мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
||
Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи)
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми
контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Читання
мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і
читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних
видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю
кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних
учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір
з української мови та переказ є
середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою
написання роботи (надпис у колонці «Твір»,
«Переказ» не робиться).
Кількість робочих зошитів з
української мови визначається за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для
контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному
зошиту.
Ведення зошитів оцінюється
від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під
час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність,
охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки вчителів
до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету
«Українська мова та література».
Українська
література
Вивчення української літератури
в 5-8 класах здійснюватиметься
за навчальною програмою (зі змінами,
затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 № 585 ): Українська література.
5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. – К.: Освіта, 2013.
У 9 класах
– за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства
від 29.05.2015 № 585).
Вивчення української
літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних
закладів – за програмами, затвердженими наказом
Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня
стандарту. Рівень стандарту та
академічний рівні затверджені наказом
Міністерства від 14.07. 2016 № 826).
Програми
розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Науково - методичною радою з питань освіти
МОН протягом 2015-2016 навчального року
схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах навчальні
програми курсів за вибором та факультативів з української літератури:
«Поетика», 5-6 класи (автор О.Колінченко );
«Казка як епічний жанр», 5-7 класи (автори
Є.Квітень, А.Ткач );
«Література рідного краю», 5-11 класи
(укладачі П.Ходанич, Л.Ходанич, Т.Гнаткович );
«Літературне краєзнавство», 5-11 класи
(автори А.Ткач, Я.Пінтяк );
«Звичаї та обряди українського народу в
контексті художньої літератури», 8 (9) класи (автори А.Ткач, Н. Клим );
«Слов’янська міфологія у творчому доробку
українського письменства», 8-11 класи (укладач К.Богачук );
«Українознавство», 9 клас (автор І.Головай );
«Основи зорової (візуальної) поезії», 9-11
класи (автор О.Колінченко) ;
«Українська література. 5-11 класи» (укладачі
О.Береш, Т.Гнаткович, О.Ківеждій, Н.
Ребрик, М.Шкурда ).
«Сучасне франкознавство», 10-11 класи (укладач
Н.Бондаренко).
Звертаємо
увагу на зміни, внесені в 2015 році
до навчальних програм з української літератури для 8 та 9
класів.
8 клас ( програма 2013 року)
Вилучено
з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори
В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться – вогнем
наречеться».
Включено в програму твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість
Юрія Винничука «Місце для
дракона».
Вилучено літературознавчі поняття:
силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний
характер», «психологізм».
Курс української літератури
у 8 класі структуровано за такими взаємопов’язаними
тематично-проблемними блоками: «Усна народна творчість», «Світ української
поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і
сатира».
До кожного з них відповідно до вікових
особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість
максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
9
клас (програма 2005 року)
Вилучено
з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні
двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка
«Конотопська відьма», поезію
М.Костомарова «Соловейко», поему
Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє
схотінок», «Заворожена криниця», тему «З
літератури XX століття».
Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».
Оповідання Марко Вовчок «Максим Гримач»
замінено на повість «Інститутка».
Вилучено літературознавчі поняття:
«силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у
літературі», «роман-хроніка».
Звертаємо
увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу,
теми є орієнтовною, учитель може її змінювати
(у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків
розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).
В
основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується
лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу
доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.
До навчальної програми з української літератури
(10-11 класи, рівень стандарту та академічний рівень) внесено такі зміни:
10 клас
Вилучено з програми теми: Вступ.
Вилучено з програми твори: поезії
І.Франка «Безмежнеє поле…»,«Розвивайся, ти високий дубе…», Лесі Українки «І ти колись боролась, мов
Ізраїль», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «To be or not to be?».
Змінено кількість годин на вивчення творчості:
Панаса Мирного (2 год.), Івана Карпенка-Карого (4 год.),
М. Старицького (2 год.), І. Франка (10 год.), Б. Грінченка (2 год.), М.
Коцюбинського (6 год.), Лесі Українки (8 год.), В. Винниченка (3 год.),
узагальнення та систематизацію вивченого – 4 год.).
Змінено послідовність вивчення тем:
творчість Б. Грінченка вивчатиметься перед творчістю І. Франка.
Конкретизовано
назву твору М. Старицького: «Облога
Буші».
11 клас
Вилучено з програми теми: творчість Г. Косинки;
Вступ до теми «Драматургія другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.»; Українська
російськомовна поезія; огляд прози У. Самчука, Т. Осьмачки, Д. Гуменної, Н.
Королевої («Еміграційна література (огляд)»).
Вилучено з програми твори: новелу Ю. Яновського
«Подвійне коло»; усмішку Остапа Вишні
«Як варити і їсти суп з дикої качки»; поезії В. Стуса «Мені зоря сіяла
рано вранці», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе».
Змінено кількість годин на вивчення
творчості: П. Тичини (3 год.), Ю.Яновського (2 год.), Богдана-Ігоря
Антонича (1 год.), О. Довженка (4 год.), Л. Костенко (5 год.), Олеся Гончара (2
год.), В. Шевчука (4 год.), Узагальнення та систематизацію вивченого (3 год.).
Зменшено
кількість творів для вивчення напам'ять: Богдан-Ігор Антонич – 1 поезія;
творчість поетів-шістдесятників – 1 поезія; Л. Костенко – 1 поезія.
Вилучено літературознавчі поняття: «повість-хроніка», «театр корифеїв», «віршові розміри (повторення)»,
«взаємопроникненні літературних родів» (10 клас); «художній час і простір»,
«умовність зображення» (11 клас).
Уведено поняття: «психологічна новела» (10 клас).
Вилучено
конкретизацію видів творчих робіт. Їх вибір віддано на розсуд вчителя.
Внесено зміни до
анотацій програм і Державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів.
З метою рівномірного
розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з
української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для
проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може
збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
2
2
|
3
2
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української
літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків
розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види
контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівень стандарту,
академічний
|
Профільний рівень
|
||||||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів,
відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у
+ п).
Оцінку за ведення зошита з української
літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з
літератури слід ураховувати наявність
різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог
орфографічного режиму).
Оцінка за контрольний твір з української
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в
колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не
робиться.
Оцінку за читання напам’ять
поетичних або прозових творів з
української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету
«Українська мова та література».
Я порекомендую будь-кого, хто шукає кредит для бізнесу, містеру Бенджаміну, який допоміг мені позику на чотири мільйони доларів США для запуску мого бізнесу, і це було швидко. При отриманні позики у них було дивно, наскільки легко їм було працювати. безпечний. Це, безумовно, був позитивним досвідом. Уникайте сюди шахраїв і зв’яжіться з містером Бенджаміном Он. 247officedept@gmail.com. WhatsApp ... + 19893943740. якщо ви шукаєте кредит для бізнесу.
ВідповістиВидалити