Творчість учнів

                                  Творчість учнів

                                     Для моєї  мами
                                 Як   гадаєте   ви , діти ,
                                 Яке  слово  у  цім світі
                                 Є найкраще, наймиліше,
                                 Найдобріше й найніжніше?

                                 Звісно ж, рідне слово «мама»
                                 Найчастіше поміж нами.
                                 Вимовляється так славно,
                                 Так приємно і так гарно.

                                 Свою маму поважаю,
                                 Їй усе я довіряю.
                                 Милу усмішку матусі
                                 Ні на що не проміняю.

                                Бо вона мене так любить,
                                Обніме і приголубить.
                                Заспокоїть, я це знаю,
                                Коли я сумна буваю.

                               Хай пробачить мене мама,
                               Що була я неслухняна,
                               Часом, може, вередлива,
                               Помагати не спішила.

                               То ж бажаю, щоб у світі
                               І малі, й великі діти,
                               Мам своїх всі цінували,
                               І любили, й шанували.


             Учень-автор: Олександра  Юрковець
                           учениця 7 класу
                  ЗОШ І-ІІІст.  с. Мельниця
                     Ковельського району
            Учитель-наставник: Ганна Антонюк





                                   Доброго дня, дорога моя мамо!
        Я хочу Тобі подякувати за те, що Ти мене народила, попросити пробачення за недоспані ночі, за проблеми, які я створювала Тобі.
       Я дуже добре пам’ятаю своє дитинство. Воно не було таким, як у всіх інших дітей. Ми жодного разу не святкували мого дня народження.
     Пам'ятаєш, як Ти була п'яна і виштовхала мене з хати? Я тоді простудилася, але коли  Ти проспалася, то міцно мене обняла і пожаліла, пообіцявши, що більше такого не повториться.
     Я на Тебе ,мамо,  не ображаюся, тому що добре знаю причину всього цього, а навпаки хочу подякувати Тобі за мій характер, загартований ще з дитинства.
    Вибач мені, що дуже часто з Тобою сперечалася. Я знаю, що не завжди була права, але я більш ніж впевнена, що була права тоді, коли я просила Тебе, мамо, щоб Ти перестала пити. Звісно, що Ти мене не послухала, сказавши, що я ще мала вказувати дорослим, що їм можна робити, а чого -  ні.
     Ти, напевно,  мамо,  зараз жалкуєш, що мене не послухала?   Я не знаю, хто у цьому винен. Можливо, я погано Тебе просила, чи Ти просто не хотіла задумуватися над своїм життям.
  Чи відчуваєш Ти зараз наслідки свого непослуху?
  Я дуже не хочу Тебе втратити. Борись, мамо, будь ласка, як я у дитинстві! Я знаю: Ти сильна, Ти зможеш!
   Незважаючи на моє нелегке дитинство, я дякую Тобі за те, що я є, за миті, проведені з Тобою. Мені зараз так їх не вистачає!
    Дякую за те, що Ти, мамо, дала мені змогу бачити цей світ.
                                                                            З любов'ю Твоя дочка Юля

             Учень-автор: Юлія Островська
                           учениця 8 класу
                  ЗОШ І-ІІІст.  с. Мельниця
                     Ковельського району
            Учитель-наставник: Ганна Антонюк












                           

Немає коментарів:

Дописати коментар